У кожному серйозному футбольному клубі вихованню власних молодих гравців високого рівня приділяється велика увага. В «Динамо» перспективних футболістів тренери шукають ще на дитячо-юнацькому рівні. Надалі хтось із них залишає в команді помітний слід, проводячи не один блискучий сезон, а хтось зникає, блиснувши лише на мить.

17-річний Денис Гармаш, з’явившись раптово, відразу здивував футбольну громадськість та змусив говорити про себе, ледь вийшовши на поле на заміну на 60-й хвилині замість Айїли Юссуфа в ювілейному товариському матчі «Динамо» Київ – «Мілан», присвяченому 80-річчю клубу. На гру він був заявлений в останній момент, замість травмованого Тараса Михалика. Однак йому вистачило й півгодини, щоб блискуче проявити себе й заслужити на схвальні відгуки від самого віце-президента «россо-нері» Адріано Галіані.

Незабаром Денис вперше зіграв і в офіційному матчі за основу «Динамо». 31 жовтня 2007, у Кубку України, він провів на полі 45 хвилин у поєдинку проти «Ігросервіса».

Для того, щоб йому вдруге одягнути біло-синю футболку головної динамівської команди, знадобилося цілих два роки...

Із суперників у партнери

Денис народився та виріс неподалік від Луганська, у невеликому містечку Мелове, що в 30-ти кілометрах від кордону з Росією. Хлопець із простої сім'ї, його захоплення футболом почалося завдяки батьку, який працював учителем фізкультури. Перші ази гри у м'яч він почав осягати з шести років. Спочатку тренувався вдома, а в 13 років потрапив до спортивного інтернату в Луганську, де став професійно навчатися футболу.

- Ми з батьком випадково побачили оголошення в газеті про набір до футбольної секції ЛВУФК дітей 1990 року народження. Вирішили спробувати, й у результаті все склалося, – згадує Денис. Після одного з матчів ДЮФЛ його помітив та запросив до Києва Олександр Петраков, тодішній тренер РВУФК. «Я звернув увагу на Дениса восени 2006-го», – розповів Олександр Васильович. «Дивлюся на нього і розумію – мій футболіст. Худий, високий, схожий на мене. Буває таке, дивишся на людину з боку й у ньому впізнаєш себе».

Гармаш із вдячністю згадує свого першого наставника: «Олександр Васильович дуже хороший спеціаліст, розумний. Прихильник жорсткої дисципліни. Можу назвати його своїм другим батьком, тому що він дав мені дорогу до великого футболу. Я дуже вдячний йому».

Проте незабаром їхні шляхи розійшлися. У фінальному турнірі ДЮФЛ у Нікополі луганчани у чвертьфіналі вибили з боротьби динамівців Києва, причому вирішальний м'яч забив не хто інший, як Денис Гармаш, названий у результаті найкращим гравцем турніру. На пропозицію від селекціонерів київського «Динамо» довго чекати не довелося...

Руйнівник-творець

Гармаш пройшов хорошу школу в третій, другій та молодіжній динамівських командах. Вінцем юнацького етапу його кар'єри стала перемога у складі збірної України на домашній європейській першості в 2009 році. Великий обсяг виконуваної роботи, сміливість брати гру на себе та вступати в боротьбу за м'яч привернули увагу тодішнього тренера киян Валерія Газзаєва, який у січні 2010 тренер узяв талановитого півзахисника на збір із першою командою. З того часу Денис - стабільний гравець основного складу.

Улюблена позиція Дениса Гармаша – в центрі півзахисту. Але в разі необхідності може зіграти й зліва, закриваючи весь фланг. Футболіст покликаний підсилювати атакуючу міць команди, завдяки своїй активності та енергійності.

Гармаш однаково добре й надійно виконує свої обов'язки, як при комбінаційних діях команди, так і при руйнуванні атак суперника. Виходячи на поле, він вражає глядачів потужними ударами, точними пасами, хорошим баченням поля, технікою та чудовим дриблінгом. Переможний гол, який забив Гармаш на останніх секундах домашнього матчу проти турецького «Бешикташа» (1:0) 20 жовтня 2011, увібрав у себе, немов згусток енергії, всі найкращі якості атакуючого півзахисника киян.

Гармаш безстрашний в єдиноборствах, через що отримує в надлишку жовті та червоні картки. Але в його випадку не потрібно змішувати сміливість із нахабством та брутальністю. Він просто віддає всі сили заради успіху свого рідного клубу.

У січні 2020 року був відданий у піврічну оренду турецькому «Різеспору». 27 січня 2020 року забив дебютний гол у чемпіонаті Туреччини за клуб. Загалом до кінця сезону він зіграв 14 ігор за «Різеспор» і забив 3 голи, а в серпні повернувся до «Динамо». Після повернення з Туреччини він підтримував форму з «Динамо». В останній день трансферного вікна, 6 жовтня, Гармаш був внесений в заявку киян на сезон 2020/21 української Прем'єр-ліги.

За національну збірну України дебютував 7 жовтня 2011 року в товариському матчі проти збірної Болгарії (3:0). Взяв участь у домашньому чемпіонаті Європи 2012 року. Денис також був частиною команди України на наступному чемпіонаті Європи 2016 року у Франції.