Дата заснування: 10 березня 1990 року

Стадіон: A. Le Coq Arena (14 405 глядацьких місць)

Президент: Пелле Похлак

Головний тренер: Юрген Хенн

Поточне місце у чемпіонаті Естонії: 1-ше

Титули

Чемпіон Естонії (13): 1993–94, 1994–95, 1997–98, 1998, 2001, 2002, 2003, 2010, 2011, 2015, 2017, 2019, 2020.

Кубок Естонії (8): 1994–95, 1997–98, 2007–08, 2008–09, 2010–11, 2012–13, 2015–16, 2019–20.

Суперкубок Естонії (11): 1998, 2002, 2003, 2004, 2009, 2011, 2012, 2014, 2016, 2020, 2021.

Історія

ФК «Флора» – один із клубів-засновників естонської Meistriliiga та одна з двох команд (разом із «Нарва Транс»), які ніколи не покидали вищий дивізіон незалежної Естонії. Представник Таллінна є найтитулованішим естонським клубом, маючи в своєму трофейному доробку 13 чемпіонських титулів (рекорд), 8 Кубків Естонії та 11 Суперкубків (рекорд).

«Флора» була заснована в 1990 році колишнім естонським футболістом, арбітром і тренером Айваром Похлаком (із 2007 року – президент Естонської футбольної асоціації) як символ відродження естонського футболу під час розпаду Радянського Союзу. Свій перший сезон у чемпіонаті Естонської РСР талліннська команда завершила на останньому місті та вилетіла до нижчої ліги. Однак ситуація змінилася у 1992 році після створення Meistriliiga, перший сезон в якій «Флора» закінчила на 4-й позиції.

У подальшому формат естонської ліги змінився на «осінь-весна», і в наступному сезоні «Флора» фінішувала вже другою, а ще за рік – здобула свій перший чемпіонський титул, обігравши у матчі плей-оф іншу талліннську команду – «Норму» (5:2). Ще за рік «Флора» захистила чемпіонське звання та дебютувала в єврокубках, зігравши в Кубку УЄФА.

Із 1999 року Meistriliiga отримала поточний формат розіграшу – «весна-осінь», а з 2001-го для «Флори» розпочалася нова ера. Команда переїхала на стадіон Lilleküla (комерційна назва – A. Le Coq Arena), а тренерський місток зайняв Арно Пайперс, під керівництвом якого талліннці здобули три поспіль комплекти золотих медалей.

У 2010-2011 рр. два чемпіонства «Флори» під керівництвом рекордсмена збірної Естонії Мартіна Рейма перервали період лідерства «Левадії», яка виграла чотири титули поспіль. А в 2015-му «зелено-білі» відзначили 25-річчя клубу, завоювавши 10-те чемпіонське звання. Наступного року Айвара Похлака на посаді президента клубу змінив його син Пелле Похлак. 

У серпні 2021 року «Флора» стала першою естонською командою, яка вийшла до групового раунду клубних турнірів УЄФА. Талліннці обіграли «Шемрок Роверс» із рахунком 5:2 за сумою двох матчів та потрапила до Ліги конференцій УЄФА. У своєму квартеті «Флора» фінішувала останньою, однак ще раз відзначилася знаковим для естонського футболу досягненням – обіграла у Таллінні «Партизан» (1:0), ставши першою естонською командою, що виграла матч на груповому етапі турнірів УЄФА.

Поточний сезон

До сезону, який в Естонії стартував у березні, «Флора» підійшла в статусі срібного медаліста, поступившись «Левадії» минулого року всього одним очком. Не змогли «зелено-білі» реабілітуватися і в поєдинку за Суперкубок. Основний час матчу завершився з рахунком 0:0, овертайму регламент не передбачав, а в серії пенальті перемогу здобула «Левадія», реалізувавши 4 удари проти 2-х у «Флори».

Відзначимо, що в рамках матчу за Суперкубок Естонії, який відбувся наступного дня після повномасштабного військового вторгнення росії в Україну, на полі та трибунах «Спортланд Арени» була проведена акція на підтримку нашої країни.

Початок чемпіонату «Флора» проводить майже безпомилково, у 12-ти турах втративши очки всього раз – у матчі, що передував зустрічі з «Динамо». 8 травня талліннці розписали нульову нічию з «Пайде», увесь другий тайм провівши в меншості та не реалізувавши пенальті.

Загалом «зелено-білі» наразі набрали в чемпіонаті Естонії 34 залікові пункти (+11=1-0, 32:7) та мають 3-очкову перевагу над «Левадією». Учасниками естонської Meistriliiga є 10 клубів, які проводять між собою по чотири матчі.

Вже згаданий «Пайде» 5 травня зупинив «Флору» і на півфінальній стадії Кубку Естонії. Суперники не змогли відкрити рахунок протягом основного та додаткового часу, а в серії пенальті фортуна усміхнулася гостьовій команді.

Склад

Загальна вартість гравців «Флори» за оцінками порталу Transfermarkt складає скромні 4,51 мільйони євро, а середній вік дорівнює 24,2 рокам. Примітно, що в команді відсутні легіонери, адже ставка на вітчизняних виконавців є принциповою позицією керівництва талліннського клубу.

Натомість за «Флору» виступають 11 гравців збірної Естонії, серед яких такі ветерани, як капітан команди Костянтин Васильєв. 37-річний атакувальний хавбек на три роки старший за наставника «Флори» та на даний момент має в своєму активі 139 поєдинків за національну команду.

Васильєв демонструє й найкращі бомбардирські показники у поточному сезоні чемпіонату Естонії, забивши 7 м’ячів. Поруч із ним розташувалися правий вінгер Рауно Алліку (5 голів), центральний хавбек Мартін Міллер, на рахунку якого 4 м’ячі. Стільки ж голів забив ще один атакувальний гравець талліннців Сергій Зеньов. 33-річний вінгер, котрий провів майже сотню матчів за збірну Естонії, добре відомий для українських уболівальників своїм виступом за львівські «Карпати» у 2008-2014 роках.

Ще один знайомий українцям футболіст «Флори» – центрбек Йоонас Тамм, який грав за чернігівську «Десну» та полтавську «Ворсклу», а в березні повернувся на батьківщину, скориставшись спеціальним дозволом ФІФА на перехід футболістів із УПЛ до інших чемпіонатів до кінця сезону.

Тренер

Із січня 2018 року «Флору» очолює Юрген Хенн, який працював асистентом у тренерському штабі свого попередника Арно Пайперса. Усю ігрову кар’єру 34-річний фахівець провів в Естонії, у тому числі виступав за «Флору» в 2011 році, а з 2012 року розпочав роботу в структурі клубу, спочатку в юнацькій, а згодом – у молодіжній команді. Також у послужному списку Хенна є досвід роботи у молодіжній збірній Естонії в якості асистента тренера.

Під керівництвом Юргена Хенна «Флора» встигла виграти цілий ряд національних трофеїв – два поспіль чемпіонські титули в 2019 та 2020 роках, Кубок Естонії 2019/20 та Суперкубок в 2020 та 2021 роках.

Історія зустрічей

Єдина зустріч «Динамо» і «Флори» відбулася в 2004 року в рамках товариського турніру Кубок чемпіонів Співдружності. Тоді кияни обіграли естонців на груповому етапі змагання з рахунком 4:0 та очолили свою групу. Однак підопічні Олексія Михайличенка оступилися у чвертьфіналі, програвши молдовському «Шерифу» (0:1).

Кубок чемпіонів Співдружності – 2004

20.01.2004. «Флора» - «Динамо» - 0:4 (0:2)

«Флора»: Лондак, Сирявічіус (Ряхн, 61), Пост (Пілроя, 61), Ягер, Вунк, Лембер (Рейм, 64), Сидоренков, Рейнумяе (Крістал, 64), Вілкмае (Заховайко, 84), Ахьюпера, Сахаров (Хаавісту, 58).

«Динамо»: Рева, Яценко, Ель Каддурі (Онищенко, 87), Башлай (Ярмаш, 84), Оберемко, Пучков, Хацкевич (Алієв, 43), Чеснаускіс (Главіна, 46), Рожок (Бідненко, 72), Мелащенко (Д.Воробей, 38), Мілевський.

Голи: Хацкевич (11), Чеснаускіс (25), Д.Воробей (60), Мілевський (81, із пенальті).

Попереджені: Крістал (88) - Ярмаш (89).