33 роки тому, 20-го червня 1993-го, «Динамо» вперше стало чемпіоном незалежної України.
Футбольний сезон 1992/93 був другим за ліком і першим, що проводився в форматі «осінь–весна». На відміну від прем'єрного чемпіонату, учасників не розбивали на групи, доля чемпіонства вирішувалася за результатами двоколового турніру.
То був останній чемпіонат у 90-х, коли киянам зміг скласти серйозну конкуренцію хтось із інших представників еліти. Від самого початку лідерство захопив «Дніпро», утримуючи перший рядок таблиці до 24-го туру, коли вперед нарешті вийшло «Динамо». Впродовж сезону в столичному колективі змінилися три тренери: після невдалого виступу в 1/16 фіналу Кубку УЄФА був звільнений головний тренер Анатолій Пузач, новий наставник Йожеф Сабо пробув на посаді лише кілька тижнів, після чого поступився місцем Михайлу Фоменку.
Очна зустріч конкурентів за три тури до закінчення чемпіонату зібрала на дніпропетровському «Метеорі» 40 тисяч глядачів, ставши найбільш відвідуваною в першості.«Дніпро» здобув перемогу завдяки голу майбутнього динамівця Юрія Максимова на 14-й хвилині зустрічі й зрівнявся з «Динамо» за очками. Проте кияни мали кращу різницю м'ячів.
Чемпіон визначився в останньому, 30-му турі, коли динамівці на виїзді обіграли кременчуцький «Кремінь» – 4:1.
Перевага гостей набула матеріального втілення, коли після розіграшу кутового Топчієв першим устиг на добивання та вивів свою команду вперед. Під час однієї з наступних небезпечних атак Грицина надав право завершального удару Леоненку, той подвоїв перевагу киян.
Після перерви динамівці обертів не зменшили, й невдовзі знову відзначився Леоненко, якому асистував Лужний. Віктор дуже старався, прагнучи наздогнати в суперечці за звання найкращого бомбардира чемпіонату одесита Гусєва. Автогол Пономаренка особливо не засмутив динамівців і не вплинув на розвиток подій. Крапку в матчі поставив Топчієв, оформивши дубль слідом за Леоненком.
Уболівальники в Кременчуці тепло прийняли киян. Матч викликав у місті шалений ажіотаж. На трибунах під час гри глядачі підтримували «Динамо», а після поєдинку вітали гостей із перемогою та чемпіонством, нагородивши оплесками під час кола пошани.
«Від голів отримую задоволення, тому й постарався забити сьогодні два, – прокоментував свою гру Дмитро Топчієв. – Але хотів, щоб забив Леоненко й обійшов у підсумку Гусєва, тому в одному з епізодів віддав м’яч йому під удар, хоча за логікою мав пробити сам. Але найбільша логіка в тому, що ми сьогодні стали чемпіонами».
«Те, що мені було потрібно в цьому матчі, я отримав – оборона зіграла надійно, – не приховував емоцій воротар чемпіонів Ігор Кутепов. – Навіть устиг поспостерігати за трибунами: якщо в нас уміють так уболівати, із футболом буде все гаразд».
«Я сьогодні по-справжньому щасливий, – поділився враженнями В’ячеслав Хруслов. – Перший сезон у київському «Динамо» – й одразу чемпіонський! Та ще й саме мене визнали найкращим у вирішальному матчі. Приз – велосипед – подарую синові».
«Спасибі хлопцям – без їхнього бажання виграти, без підтримки важко було б сподіватися на сприятливий результат, – подякував команді після гри Михайло Фоменко. – Вважаю, нам вдалося створити боєздатний колектив, якому виявилося до снаги виконати поставлене завдання. А воно однозначне – виграти чемпіонський титул і Кубок України. Саме з таким завданням мене було запрошено до команди. Зрозуміло, я ризикував, адже контракт було запропоновано на пів року. А як вигравати, коли не знаєш колективу і, можливо, не маєш його? Спочатку треба було створити команду. Тому і вдячний хлопцям, що вони сприйняли мої вимоги».
Чемпіонат України 1992/93. 30 тур
20.06.1993. Кременчук, стадіон «Дніпро». 18 000 глядачів
«Кремінь» - «Динамо» - 1: 4 (0:2)
«Кремінь»: Сиротін, Сушка, Троїцький, Лукаш, Корзанов, Алістар, Коновальчук, Гуменюк (Золотницький, 46), Крячік, Жабченко (к), Федьків.
«Динамо»: Кутепов, Лужний (к), Пономаренко, Хруслов, Шаран, Мізін, Анненков (Шматоваленко, 62), Грицина (Ребров, 81), Топчієв, Леоненко, Шкапенко (Ковалець, 30).
Голи: Пономаренко (71, автогол) - Топчієв (23, 87), Леоненко (36, 62).
Відзначимо, що за підсумками цього чемпіонату, у якому брало участь 16 команд, у зв'язку з розширенням вищої ліги до 18 учасників у наступному сезоні, жоден клуб не вилетів у першу лігу.
У тому сезоні найбільше матчів за киян провели Сергій Ковалець, Віктор Леоненко та Павло Шкапенко - по 27. На рахунку Олега Лужного 26 поєдинків, Сергія Реброва - 23, Сергія Шматоваленка - 22.
Найрезультативнішим футболістом у складі «Динамо» в чемпіонаті України 1992/93 став Віктор Леоненко, на рахунку якого 16 забитих м'ячів (3 з пенальті).
