На fcdynamo.com ‒ хронологія золотих динамівських сезонів.
Напевно, найсильніший сезон третьої команди-зірки Лобановського, тріо з Росії, прощальний поклон Шеви. Про все це – в розповіді про золотий сезон 1998/99 в історії київського «Динамо».
Люди Лобановського
Вся та різниця, яку проілюстрував сезон 97/98 – перший повний для «Динамо» після повернення Лобановського – надихала на наступний чемпіонат. Гравці, яких ще недавно клеймили як футболістів «для внутрішнього вжитку», дісталися до весняної стадії Ліги чемпіонів, поступившись лише «Ювентусу» із найкращими майстрами європейського футболу свого часу – Зіданом, Дель П’єро, Індзагі, Дешамом, Давідсом.
На наших очах із об’єктів критики в гравців, на яких покладалися надії, перетворювалася українська молодь. Нечисленні легіонери із Білорусі, Грузії, Росії прогресували та знаходили своє місце в злагодженому колективі «Динамо». Було дуже важливо зберегти провідних гравців, але при цьому посилитися. І Валерій Лобановський залишався вірним своєму принципу: замість сформованих гравців із досвідом він вважав за краще запрошувати більш перспективну в спортивному плані молодь.
Втрат, як таких, влітку команда уникла. В інші команди відпустили більш досвідчених: Сергій Шматоваленко перейшов у «Крилья Совєтов», Микола Волосянко – в маріупольський «Металург», Володимир Ковалюк – у «Шахтар», Сергій Беженар – у «Ворсклу». На Павла Шкапенка поклав око ЦСКА (Київ), але невдовзі він опинився в російському «Уралані». А от Віктор Леоненко, який так і не вписався в плани Лобановського, став столичним «армійцем». З молодих відпустили лише одного ‒ форвард Олександр Косирін відправився в оренду в ФК «Черкаси» до Мунтяна.
Щодо лідерів, то їх вдалося зберегти. Зимова епопея навколо Лужного залишилася тим, що «Бенфіка» запросила земляка головного тренера з Великобританії. Шевченка та Реброва вдалося зберегти, незважаючи на предметний інтерес клубів масштабу «Мілану», «Ювентуса», «МЮ» та «Арсеналу». Лише взимку, за прикладом минулосезонного переходу Максимова в «Вердер», отримав свій шанс пограти за кордоном Юрій Калитвинцев. 30-річного плеймейкера «Динамо» та збірної запросив турецький «Трабзонспор».
У той же час «Динамо» обійшлося мінімальним і лаконічним. Із російського «Уралану» запросили двох півзахисників ‒ це були 23-річний Артем Яшкін і 24-річний Сергій Кормільцев. Із «Шинника» прибув 22-річний нападник Сергій Серебренников. Всі троє невдовзі були натуралізовані та поповнили не лише клуб, а й збірну України. Після кількарічної оренди в Південній Кореї повернувся в команду 26-річний нападник Сергій Коновалов. Титулований універсал атаки непогано доповнив команду, додавши тренерському штабу варіативності. Вже взимку до них додалися один із найкращих воротарів України 90-х Ілля Близнюк («Металург» Запоріжжя, «Дніпро») та перспективний молодий захисник Володимир Єзерський («Карпати»).
Вже традиційно Валерій Васильович тримав під контролем прогрес молодих гравців. Якщо минулого сезону до ігор залучалися Несмачний, Самойлов, Венглинський-молодший, то тепер дебютували 19-річні півзахисники Денис Онищенко та Сергій Черняк. Столична команда визрівала – саме тепер, після повноцінного циклу зборів і селекційної кампанії, в «Динамо» грали люди Лобановського.
«У нас чемпіонат України не менш важливе змагання, ніж безпосередні виступи в Лізі чемпіонів. Ми разом повинні пропагувати національну першість, а не постійно наголошувати, що немає конкурентоспроможних команд. Тому й наш чемпіонат нецікавий. Це називається антипропагандою. В усіх провідних футбольних державах Європи національний чемпіонат на першому місці. Якби в гравців і тренерів «Мілана» запитали, що їм важливіше виграти – Лігу чемпіонів чи «скудетто», відповідь була б однозначною – чемпіонат Італії! Тож і нам треба піднімати престиж чемпіонату України».
Валерій Лобановський, інтерв’ю «Українському футболу», травень 1999 року.
Чемпіонат дає бій гранду
Винесені нами слова Метра наведені не випадково – в сезоні 1998/99, піковому для «Динамо» ‒ півфіналіста Ліги чемпіонів, київський клуб зіткнувся з чималою конкуренцією. Стартовий тур – 5 тисяч вболівальників на стадіоні «Динамо». «Карпати» під керівництвом Маркевича дають бій господарям – 0:0. На високі оцінки заслуговують воротар львів’ян Стронцицький, потужний захист у складі Беня, Чижевського, Єзерського, Микитина, Закотюка. Нічия заводить гранда – в Харкові «Динамо» громить «Металіст» під керівництвом Фоменка – 6:1. За 24 хвилини воротар Горяїнов пропускає двічі, але Колесов, який його замінив, отримує ще чотири. Гол Хацкевича дозволяє обіграти вдома тернопільську «Ниву» ‒ одного з тих суперників, які в 90-ті регулярно відбирали очки в динамівців.
Паралельно «Динамо» впевнено просувається в єврокубках. Перемога 10:1 за двома матчами з валлійським «Баррі Таун», а потім драматичне протистояння зі «Спартою». Лише серія пенальті в матчі з автоголом суперників і переломом пальця в Лужного виводить киян у груповий турнір Ліги чемпіонів. Але в чемпіонаті не все так просто. Голи Філімонова, Сухарєва та Калиниченка допомогли «Дніпру» під керівництвом Тищенка завдати поразки цілком собі основному складу «Динамо». За підсумками п’яти стартових турів «Дніпро» ‒ перший, а «Динамо» ‒ п’яте. Збираються переноси – зважаючи на насичену міжнародну осінь грандів і збірної.
У перервах між «Лансом», «Панатінаїкосом» та «Арсеналом»
Щоправда, після важкого старту «Динамо» набрало бойовий хід. На наступні 25 матчів на внутрішній арені про поразки можна було забути. Підопічні Лобановського здобули 10 розгромних перемог, зокрема, з рахунком 7:0 розгромили «Прикарпаття» (це було повторення рекордної перемоги киян у чемпіонатах України – після 7:0 над «Вересом» трьома роками раніше). Найголовніше ж – результати демонстрували стабільність навіть попри важкі перипетії в єврокубках.
Навіть нічиї з «Динамо» були для суперників за щастя, і в золотий фонд того сезону ввійшли, скажімо, напружені матчі «Кривбас» ‒ «Динамо» восени при 39500 глядачах у Кривому Рогу та «Шахтар» ‒ «Динамо» навесні при 30 тисячах у Донецьку. Підопічні Тарана та Бишовця дали бій гранду, довели свій рівень на фоні суперника, за яким можна робити висновки. Проте переграти лідера не змогли.
«Динамо» зимувало першим із 36 очками. На три менше в «Шахтаря», на сім – у «Карпат», які посідали третє місце на проміжному етапі. Зима відкривала хороші можливості ефективно посилитися, причому, Лобановський думав значно глибше, ніж перша команда, і значно далі, ніж весняна частина сезону. При тяжкому жеребі – володар Кубка чемпіонів мадридський «Реал» чекав на киян навесні – Лобановський не став зриватися на вікове посилення. Навпаки, на перегляді в «Динамо» побувало чимало зовсім молодих, несформованих гравців.
