На fcdynamo.com ‒ хронологія золотих динамівських сезонів. На черзі – розповідь про сезон 2006/07.
Сім динамівців - Олександр Шовковський, Андрій Несмачний, Владислав Ващук, Олег Гусєв, Руслан Ротань, Сергій Ребров, Артем Мілевський - під керівництвом легенди нашого клубу Олега Блохіна стали чвертьфіналістами Кубка світу 2006 року, куди вперше в історії кваліфікувалася збірна України. Мав зіграти там Сергій Федоров, але через травму в останній момент був замінений у заявці на динамівського вихованця Олександра Яценка з ФК «Харків». Загалом на Мундіалі в Німеччині «Динамо» представляли дев’ять гравців (додамо серба Горана Гавранчича та хорвата Єрко Леко), більше – тільки в десяти команд світу. Рекордсменом став «Арсенал» ‒ лондонці вболівали на турнірі за 15 своїх повпредів. Загалом же українська Вища ліга розділяла 6-7 місця за кількістю представників на фінальній частині ЧС-2006 із нідерландською Ере – по 25 гравців, більше тільки в топ-5 Європи.
Успіх збірної України на Мундіалі породив «качку», яку довелося спростовувати особисто президенту ФК «Динамо» (Київ) Ігорю Суркісу: «Те, що ми пропонували Олегу Блохіну очолити «Динамо» ‒ абсолютна вигадка журналістів. Наразі головним тренером нашої команди є Анатолій Дем’яненко, який користується абсолютною довірою керівництва клубу. Про що можна говорити, якщо після чемпіонату світу я жодного разу не спілкувався з Блохіним?».
Тим часом перша представницька клубна команда київського «Динамо» відправилася на збори в Швейцарію, де розпочала підготовку перемогою 21:0. Річ у тім, що «Сьон», який спочатку планувався в суперники команді під орудою Дем’яненка, не зміг вийти на спаринг, тож під гарячу руку трапилися скромні місцеві аматори. Інша любительська швейцарська команда отримала від киян 17 м’ячів без відповіді, а ліговий «Ньон» отримав шість. Страшне «Динамо» в гніві, та ще й при посередніх спаринг-партнерах.
Зате вже на австрійський етап підготовки прибули збірники та Тіберіу Гіоане, якому хвороба не дозволяла зіграти майже рік. Повернення румуна, хай і для роботи за індивідуальною програмою, неабияк надихнуло колектив. Середняка місцевого першого дивізіону, «Аустрію» (Л.), розгромили 6:1, а ЧФР «Клуж» (Румунія) ‒ 3:2. Багато та охоче забивали Рінкон, Клебер, Шацьких, Чернат і новачок Карлос Корреа. «Ми давно шукали такого центрального півзахисника – технічного та розумного, при цьому здатного грати в темповий футбол», ‒ відзначив глава селекційної служби «Динамо» Йожеф Сабо після підписання 25-річного півзахисника «Палмейраса». В 36 матчах бразильського чемпіонату Корреа забив п’ять м’ячів, будучи диспетчером своєї команди. Другим новачком перед початком сезону став 21-річний захисник «ВІТ-Джорджія» Давіт Імедашвілі.
Також повернувся з успішної оренди в запорізькому «Металурзі» молодий талант Олександр Алієв, а із «Дніпра» ‒ недавній основний правий хав Георгі Пеєв. Опинившись поза складом, болгарин у підсумку перейшов у пермський «Амкар», де провів ледве не десятиліття, завершивши кар’єру. 25-річний хорватський центрхав Єрко Леко в підсумку перейшов у «Монако».
«Ми хочемо придбати Олексія Бєліка, а «Шахтар» хоче його відпустити. Я зробив офіційну пропозицію – 2 мільйони доларів. На даний момент переговори з приводу суми продовжуються. Донецький «Металург», за інформацією «Шахтаря», пропонує три мільйони. Ініціативу обміняти Бєліка на Мілевського, яка поступила недавно, нами навіть не розглядалася. А от щодо Окодуви, то ще взимку з цим футболістом ми підписали контракт. Але коли після цього, напевно, слідуючи своєму душевному пориву, Окодува вирішив перейти в «Шахтар», я навіть не став його вмовляти. Мені в команді потрібні футболісти, які знають, що вишита на їх футболках літера «Д» означає «Динамо» (Київ), а не «долари».
Ігор Суркіс, інтерв’ю «КОМАНДІ» літа 2006 року.
35 тисяч глядачів на одеському стадіоні «Чорноморець» стали свідками першого в історії розіграшу Суперкубка, в якому переможець визначився без серії післяматчевих пенальті. На 10-й хвилині Маркович перехопив м’яча в Раца й вискочив на воротаря, чітко пробивши в кут, і хоча після перерви зароблений Корреа пенальті змарнував земляк Родріго (хитнувши Лаштувку, не влучив у протилежний кут), на 87-й хвилині Мілевський після чудової передачі Карлоса закрив цей матч – 2:0. Розчаруванням стала хіба що травма Нінковича, який залишав поле вже через 25 хвилин після виходу в перерві – зворотною заміною в супроводі лікарів.
У стартовому турі чемпіонату «Динамо» приймало бронзового призера минулого сезону – «Чорноморець», і вже на 13-й хвилині Родріго шаленим ударом зі штрафного відкрив рахунок у матчі й задав йому темп. Хоча Симоненко відіграв для одеситів один м’яч, Корреа, Юссуф і Шацьких довели рахунок до розгромного – 4:1. Дем’яненко виставив схему з одним Шацьких на вістрі, але Ребров і Рінкон ефективно підтримували Максима з глибини, а Каддурі з Гусєвим – із флангів. На результативності формація відобразилася тільки позитивно.
Загалом, перших п’ять матчів «Динамо» виграло із божевільним загальним рахунком 15:3, і хоча перші очки втратило вже в шостому турі (важка нічия в гостях у донецького «Металурга»), перше півріччя кияни пройшли на одному диханні, перегравши всіх головних конкурентів включно з «Металістом», «Дніпром» і «Шахтарем». Пам’ятний матч пізньої осені завершився мінімальною перемогою господарів на стадіоні імені Лобановського – на 73-й хвилині герой гри Шацьких випередив Левандовського, завершивши ударом у дотик комбінацію за участі Белькевича та Михалика. На той момент команди грали вже в урізаних складах – португальський арбітр Кошта вилучив Мілевського та Чигринського, а вже після матчу – Срну, який з надмірними емоціями демонстрував невдоволення рішеннями бригади рефері-легіонерів. Попри скандальність самої гри, за моментами в сніговий холодний вечір «Динамо» переважило «гірників» ‒ як за просто ударами (12:7), так особливо за ударами в площину воріт (5:1).
Вигравши в кінці листопада в «Чорноморця» на його полі, «Динамо» закрило переконливе півріччя «зимовим чемпіонством». У лідера – 42 очки, на 5 (!) менше в найближчого переслідувача «Шахтаря», на 13 (!!!) ‒ у «Металіста», який був третім на проміжному етапі. Лідерство киян на внутрішній арені гостро контрастувало з невдачею в єврокубках: пробившись у груповий етап Ліги чемпіонів, розгромивши лієпайський «Металургс» і перегравши стамбульський «Фенербахче», наша команда в групі фінішувала на останньому місці. Нижче не лише «Реала» чи «Ліона», а навіть «Стяуа», в матчі проти якого не допомогли навіть спеціально виписані з Колумбії Морено та Отальваро. Залишалося зосередитися на домашніх справах.
Взимку "Динамо", скоріше, працювало над розвантаженням складу, ніж над поповненням. Після дворічного перебування в складі покинув Київ захисник Крістіан Ірімія (поповнив склад "Спортула"), Родольфо за 4 млн. дол. перейшов у московський "Локомотив", а Маріса Верпаковскіса орендував іспанський "Хетафе". По орендах відправилися Олександр Романчук, Аліко Амісулашвілі, Андрєй Єщенко, Давіт Імедашвілі, а колумбійська парочка Харрісон Отальваро та Хосе Морено повернулися в колумбійську "Америку", звідки прибували на правах оренди.
Вже навесні, після початка чемпіонату, "Динамо" орендувало в швейцарського "Грасхопперса" 22-річного сенегальського форварда Демба Туре. На жаль, відігравши всього кілька матчів, він не залишив особливого сліду в історії клубу. Догравав талант, який на момент переходу в столицю України вважався форвардом збірної, взагалі на Мальті…
Відпрацьовувала динамівська селекція і внутрішній ринок, і тут досягнула історичного, хоч і майже непоміченого місцевою пресою трансферу. Якщо захисник Башлай із «Оболоні» та форвард Рибальченко з «Арсеналу» не вразили тренерський штаб, то Андрій Ярмоленко з «Десни» повернувся в столицю, де вже займався раніше юнаком. Талант, який проявив себе в Першій лізі під керівництвом Олександра Томаха, був на олівці в «Шахтаря», «Дніпра» та «Волині». Кварцяний уже готовий був забирати 17-річного нападника, проте в підсумку тим самим «хлопчиком із N-кілометру», за влучним виразом Дем’яненка, Андрій став уже в «Динамо». Це спершу жартували про «я не футболіст», з часом меми замінила повага, Ярмоленко ж став багаторазовим чемпіоном і володарем кубкових трофеїв у складі нашої команди, а також рекордсменом збірної за системою «гол+пас», був проданий у західноєвропейський чемпіонат за хороші гроші. Та це буде пізніше, поки ж Ярмола буде набувати практики в «Динамо-2»…
Самі ж динамівці пройшли багатоетапну підготовку за кордоном, в ОАЕ перегравши, зокрема, «Гамбург» (4:1) і «Штутгарт» (2:1), а в Ізраїлі розігравши нічийки зі «Спартаком» (2:2) та «Маккабі» з Хайфи (1:1) в рамках неофіційного зимового турніру «Кубок Першого каналу». А от 23-річного ганського опорника Овусу-Ансу, якого переглядали на зборах в Іспанії, залишати в команді не стали.
Переможна хода динамівців продовжилася і в весняній частині сезону. Показовим став квітневий матч при 28800 глядачів у Харкові, коли «Металіст» Маркевича спробував дати бій киянам. Навіть у меншості після пізнього вилучення Юссуфа «Динамо» виграло в гостях у одного з претендентів на медалі, а дубль оформив нев’янучий Сергій Ребров. «Шахтар» у тому ж турі втратив очки з «Іллічівцем» ‒ 1:1 в Маріуполі.
Все, що зіпсувало настрій підопічним Дем’яненка навесні, це кілька необов’язкових нічиїх. Одна з них – вольова в Донецьку. На РСК «Олімпійський» кияни двічі поступалися після голів Левандовського та Брандао з пенальті, але незмінно відігрувалися – голи Клебера та Рінкона принесли «Динамо» вольову нічию 2:2. «Медаль за відвагу» ‒ так «КОМАНДА» назвала свій звіт про цей надпринциповий поєдинок. Власне, через кілька днів голи Клебера та Гусєва, а також видатна гра Шовковського в воротах, принесли «Динамо» дев’ятий в історії Кубок України.
Всі трофеї України в рік 80-річчя столичного клубу підкорилися «Динамо»! На осіннє святкування в Україну прибув сам «Мілан»…
«Вдячний своїм футболістам, що в рік 80-річчя клубу вони показали себе з якнайкращої сторони».
Анатолій Дем’яненко, весна 2007 року, на післяматчевій прес-конференції після здобуття третього трофею за один сезон.
Підсумкова таблиця Вищої ліги 2006/07
Головний тренер: Анатолій Дем’яненко.
41 гравець:
Воротарі: Олександр Шовковський (24 матчі, 19 пропущених), Олександр Рибка (4 матчі, 3 пропущених), Тарас Луценко (2 матчі, 1 пропущений).
Захисники: Андрій Несмачний (21 матч, 3 голи), Мар’ян Маркович (20 матчів), Родріго (20 матчів, 6 голів), Владислав Ващук (13 матчів), Горан Гавранчич (11 матчів, 1 гол), Бадр Ель-Каддурі (10 матчів, 1 гол), Віталій Мандзюк (9 матчів), Родольфо (9 матчів, 1 гол), Горан Саблич (6 матчів, 1 гол), Кахабер Аладашвілі та Давіт Імедашвілі (по 2 матчі), Віталій Федорів (1 матч, 1 гол), Олег Допілка, Андрєй Єщенко (по 1 матчу).
Півзахисники: Олег Гусєв (26 матчів, 4 голи), Карлос Корреа (24 матчі, 5 голів), Тарас Михалик (23 матчі, 2 голи), Юссуф Атанда Аїла (21 матч, 2 голи), Діого Рінкон (16 матчів, 8 голів), Руслан Ротань (12 матчів, 1 гол), Валентин Белькевич і Тіберіу Гіоане (по 11 матчів, 1 гол), Флорін Чернат (11 матчів), Мілош Нінкович (5 матчів), Олександр Алієв (3 матчі), Денис Олійник (2 матчі), Вадим Мілько та Микола Морозюк (по 1 матчу).
Нападники: Максим Шацьких (29 матчів, 9 голів), Сергій Ребров (17 матчів, 6 голів), Клебер (15 матчів, 8 голів), Артем Мілевський (14 матчів, 5 голів), Маріс Верпаковскіс (6 матчів, 1 гол), Демба Туре та Балаж Фаркаш (4 матчі), Отарі Марцваладзе (2 матчі), Артем Кравець і Володимир Лисенко (по 1 матчу).
