g>

Суперкубок Європи - 1975. «Баварія» - «Динамо». Звіт про матч від «Футбол-Хокей»

Суперкубок Європи - 1975. «Баварія» - «Динамо». Звіт про матч від «Футбол-Хокей»

Спогади про великий матч в історії «Динамо» – репортаж Льва Філатова в журналі «Футбол-Хокей» № 37 від 14 вересня 1975 року.

В.Лобановський: «Перед матчем наша команда зіткнулася з дуже серйозними труднощами – п’ятеро футболістів не змогли вийти на поле. Ми знали, що «Баєрн» зробить ставку на атаку. Нашим завданням було перекрити фланги й не дозволити супернику використати свої швидкісні якості. «Баєрн» сам себе розчарував результатом матчу. На наш погляд, мюнхенці надто покладалися на індивідуальні можливості окремих гравців, нехтуючи колективними засадами сучасного футболу. Усі наші футболісти провели матч сильно, тому не хотів би когось виокремлювати персонально. Тактичне завдання було виконано: ми стримали наступ господарів поля та за першої ж нагоди небезпечно контратакували».

Д.Крамер: «Ми вивчали суперника, серйозно готувалися до зустрічі з ним, але не очікували, що зіткнемося з настільки тактично гнучкою грою команди, якій цього дня бракувало чотирьох провідних футболістів. У Києві «Динамо» гратиме проти нас ще впевненіше та сильніше. Наші футболісти, особливо молоді, можуть багато чого навчитися в киян – зокрема того, чого немає Бундеслізі: вміння швидко перемикати темп гри».

СУПЕРГОЛ ОЛЕГА БЛОХІНА

У СЕРЕДИНІ другого тайму, коли кияни відбили чергову масовану атаку господарів поля, м’яч спрямували на лівий фланг – до найкращого бомбардира команди Олега Блохіна. Він прийняв м’яч ще до центральної лінії, кинув його уперед і, супроводжуваний захисником суперника, стрімко помчав уздовж флангу. Не доходячи до кута штрафного майданчика, Блохін озирнувся, шукаючи партнерів. Однак вони ще не встигли вийти з оборони, тож на половині поля «Баварії» Блохін не побачив жодного динамівця. У цей момент на цій же половині поля, крім воротаря Маєра, перебували ще п’ятеро гравців оборони господарів. Здавалося, для форварда ситуація безвихідна! Але Блохін довів, що для справжнього майстра безвихідних ситуацій не існує. Трохи змістившись до центру, він сміливо пішов у боротьбу. Продемонструвавши неабияку майстерність обведення, Блохін скупими рухами обіграв спочатку двох захисників, потім одразу третього. І поки до боротьби не встиг долучитися четвертий захисник, форвард сходу, без роздумів завдав надзвичайно точного удару в дальній від голкіпера кут. Цей блискучий гол став вирішальним і приніс київському «Динамо» перемогу над дворазовим володарем Кубка європейських чемпіонів.

Слово «супер» вживають тоді, коли хочуть оцінити певне явище, подію, справу чи майстерність найвищою мірою. Гол Блохіна за всіма показниками був саме таким – голом найвищого ґатунку, справжнім суперголом, який прикрасив матч надзвичайно високої складності. Заради об’єктивності слід визнати, що загалом гра не була настільки високого класу, який міг бути продемонстрованим у такому матчі. Проте в ній були епізоди найвищого класу, а найяскравішим із них, безумовно, став забитий м’яч.

Київському «Динамо» та «Баварії» не вдалося виставити на матч найсильніші склади. У кожної з команд з різних причин бракувало по чотири футболісти. У киян не грали Мунтян, Онищенко, Матвієнко та Веремеєв, у мюнхенців – Хеннес, Торстенссон, Андерссон і Хансен. Можливо, саме через це, а можливо, через надзвичайно високу престижність Суперкубка суперники серйозно попіклувалися про зміцнення оборонних порядків та у першому таймі багато часу приділили розвідці, намагаючись пристосуватися до манери дій одна одної, намагаючись вести наступ без ризику, не оголюючи тили. Так, про оборону дбали не лише кияни – вони, як гості, які мали змогу у перспективі провести матч-відповідь на власному полі, безумовно й повинні були приділити особливу увагу міцності оборони. Про оборону серйозно подбали й тренери «Баварії», включивши до складу п’ятого захисника – Вайса.

На московському матчі «Спартака» з київським «Динамо» був присутній другий тренер «Баварії» В. Керн. Гра киян справила на нього велике враження, точніше кажучи, навіть не сама гра проти «Спартака», а майстерність київських футболістів, оскільки Керн, за його словами, зрозумів, на що здатні динамівці в матчах більш відповідальних, проти суперників вищого класу. Не виключено, що в той момент, коли Блохін забивав свій блискучий гол на полі Олімпійського стадіону в Мюнхені, Керну згадався і гол Блохіна у ворота «Спартака». Але тоді захисники припустилися помилки, якою нападник добре скористався. У Мюнхені ж помилки захисників не було – тут усе вирішила майстерність форварда.

Отже, подбавши про оборону і ведучи розвідку боєм, кияни та мюнхенці водночас достатньо наполегливо атакували. Причому поступово зростав темп гри, дедалі жорсткішими ставали єдиноборства, дедалі спекотніше ставало в штрафних майданчиках.

Блохін змусив захисників «Баварії» хвилюватися вже на третій хвилині, коли його дриблінг змусив Шварценбека вибити м’яч на кутовий. Молодий захисник «Баварії» Хорсман, якого щойно запросили до команди з аматорського клубу, протягом усього матчу не відходив від свого ровесника Слободяна, що замінив Онищенка, якого так побоювалися баварці. Персонального опікуна в Блохіна не було: за ним уважно стежили Дюрнбергер, Шварценбек і Беккенбауер. Очевидно, тренери «Баварії» вважали, і небезпідставно, що грати проти Блохіна один в один неможливо.

Упродовж 20 хвилин кияни кілька разів створювали гостроту біля воріт Маєра. З меж штрафного майданчика били Блохін, Слободян, Буряк. А на 21-й хвилині м’яч мав опинитися в сітці воріт «Баварії» – хто знає, можливо, він навіть устиг перетнути лінію воріт, перш ніж Цобель, який кинувся за ним, вибив його. Невідомо, перетнув м’яч лінію чи ні, – суддя Гонелла, який перебував неподалік, визначив, що м’яч у воротах не побував. Але атака, проведена в цей момент, заслуговувала на те, щоб завершитися голом. Блохін прорвався лівим краєм і сильно спрямував м’яч на невеликій висоті так, що його не змогли перехопити ні захисники, ні воротар Маєр, який кинувся назустріч. Буряк же устиг до м’яча й опинився перед порожніми воротами. Точно, але, очевидно, недостатньо сильно він спрямував м’яч у ворота. Ситуацію врятував Цобель, який кинувся за м’ячем тоді, коли, здавалося, шансів наздогнати його не було жодних. Півзахисник «Баварії» зумів зробити неможливе. Втім, на думку західнонімецького оглядача Г. Шаффера, м’яч усе ж перетнув лінію воріт, але арбітр цього не помітив.

Цей епізод ніби став для господарів поля сигналом до активізації атакувальних дій. Їхній тиск на ворота Рудакова став потужнішим. Однак і кияни, спокійно розігруючи м’яч на своїй половині поля та наближаючись до штрафного майданчика «Баварії», загострювали гру. На 32-й хвилині вони подали два кутові поспіль, і щоразу захисники мюнхенців із труднощами відбивали атаку. А на 42-й хвилині хороший удар з льоту завдав Румменігге, і м’яч пролетів поруч зі стійкою.

Відсутність Мунтяна змусила динамівців дещо перебудувати свої ряди. Трошкін найчастіше поступався місцем правого захисника Даміну, а сам більше діяв у середній лінії. Втім, іноді в півзахисті опинявся і Дамін та грав там цілком кваліфіковано. У другому таймі, який розпочався в набагато вищому темпі, ніж проходив перший, одразу добре показали себе півзахисники Коньков і Колотов. Вони добре розіграли «стінку», Коньков завдав сильного удару, і м’яч пролетів поруч зі стійкою. Тут же здалеку пробив Трошкін – і знову поруч із тією самою стійкою.

Атаки «Баварії» стають потужнішими. Тричі господарі поля отримують право на штрафний удар поблизу лінії штрафного майданчика «Динамо». Але всі удари Беккенбауера не досягають мети. На 60-й хвилині Колотов проривається лівим флангом, перекидає м’яч через Маєра, Блохін у падінні дістає його, але не влучає у ворота. А потім двічі поспіль виникає загроза воротам «Динамо», й також із лівого флангу. Спочатку по воротах бив Вундер, а потім він же вивів на удар Рота.

Після того як Рот замінив атакувального захисника Дюрнбергера, на край оборони перемістився Вайс, а середня лінія «Баварії» зміцнилася. Упродовж усього другого тайму тривало постійне суперництво між півзахисниками обох команд, і якщо мюнхенцям вдалося здобути в цьому суперництві територіальну перевагу, то за гостротою та якістю довгих передач кращими виглядали динамівські півзахисники.

Після того як у середині тайму Блохін забив гол, господарям поля знадобилося кілька хвилин, щоб оговтатися, а потім вони повели грізний штурм воріт «Динамо». Їхній тиск ставав дедалі загрозливішим, і обороні киян було нелегко. Однак з’ясувалося, що напад «Баварії» веде гру недостатньо винахідливо, контакти Мюллера з новими молодими партнерами ще не стали такими міцними, як із Хеннесом і Торстенссоном. І все ж достатньо було Фоменку, Решку чи Рудакову припуститися найменшої помилки, як Мюллер, який невтомно шукав свій шанс, неодмінно скористався б ним. Але київські захисники не помилялися. Не лише досвідчені, а й молоді Дамін і Зуєв.

Упродовж цього тривалого штурму футболісти «Баварії» часто били по воротах. Але надто часто вони били з незручних положень, із не зовсім підготовлених позицій, і все тому, що кияни самовіддано вступали в боротьбу: по двоє, по троє атакували суперника, який володів м’ячем, не давали мюнхенцям часу озирнутися, підготуватися до удару. Водночас на 82-й хвилині одна з нечисленних контратак ледь не принесла динамівцям новий успіх. Небезпечного удару завдав Буряк, і Маєр із труднощами взяв м’яч. Останній шанс відігратися «Баварія» мала за хвилину до фінального свистка, коли отримала право на штрафний удар приблизно з 17 метрів. М’яч знову відкотили Беккенбауеру, він пробив сильно, цілячись у верхній кут, і м’яч пролетів поруч із ним.

Виступ київського «Динамо» в Мюнхені отримав схвальну пресу, приніс приємний для всього нашого футболу результат. Важко пригадати, коли «Баварія» програвала на своєму полі в офіційному матчі турнірів УЄФА. Але, звичайно, не можна вважати, що Суперкубок уже завойовано. Суперник нашого чемпіона, безумовно, команда високого міжнародного класу. І така команда цілком може за місяць краще налагодити гру, виступити в Києві сильніше, ніж у Мюнхені.

Але безперечно, що й київські динамівці здатні зіграти сильніше. Відсутність кількох ключових гравців не завадила команді діяти зібрано й продемонструвати тактично організовану, злагоджену командну гру. Але відсутність цих гравців, звичайно, позначилася на загальному рівні виконавської майстерності, адже Мунтян, Онищенко, Веремеєв – яскраві індивідуалісти в найкращому розумінні цього слова. Кожен із них може самотужки розв’язати складне ігрове завдання. І кожен із них бере участь у командних комбінаціях, які будуються так, щоб використати їхні здібності. Скажімо, відсутність Веремеєва, безумовно, позначилася на тому, що кутові та штрафні удари не були достатньо небезпечними. Відсутність Мунтяна була помітна під час організації атак, а відсутність Онищенка – під час їхнього завершення в штрафному майданчику, заповненому захисниками.

Отже, можна без ризику помилитися припустити, що 6 жовтня в Києві «Динамо» та «Баварія» проведуть зустріч ще цікавішу й змістовнішу, ніж у Мюнхені.

Титульний спонсор
Генеральний партнер
Технічний партнер