14-го травня 1975 го року кияни в Базелі на полі стадіону «Сент-Якоб» впевнено перемогли «Ференцварош» з Будапешта 3:0 і стали першим в історії радянським клубом, який виграв європейський трофей - Кубок Кубків! Забитими м'ячами відзначилися Володимир Онищенко (двічі) і Олег Блохін. У моменті з першим голом Блохін і Онищенко зіграли гостро і синхронно: перший дав пас, другий завдав удару. І пас, і удар були бездоганними, в результаті, засмучений воротар угорців Геці дістав м'яч з сітки. Після першого гола в більшості своїй нейтральні глядачі на стадіоні «Сент Якоб» стали явно симпатизувати радянським футболістам. Другий м'яч забив знову Онищенко: з правого флангу з лівої ноги прицільно бив у «дев'ятку», заставши Геці зненацька.
Третій гол міг опинитися в сітці і на 54-й, і на 56-й, і на 59-й хвилинах. Били по цілі Блохін, Коньков, Буряк, Онищенко, і, нарешті, він влетів у ворота на 66-й, коли Блохін, обігравши трьох угорських захисників, влучним ударом завершив свій прорив - 3:0.
Урочиста церемонії нагородження переможців була короткою, але значною. На поле вийшов оркестр, команди вишикувалися перед центральною трибуною, грянув туш, і президент УЄФА Франки передав в втомлені руки Колотова великий срібний Кубок і маленьку коробочку із золотою медаллю.
- Ми виграли фінальний матч, перш за все, завдяки добре розробленій тактиці, - сказав після матчу наставник «Динамо» Валерій Лобановський. План на гру полягав у тому, щоб позбавити суперника оперативного простору, не дозволити «Ференцварошу» зіграти на контратаках, - гострота яких у виконанні угорської команди нам була відома. При зриві атак відразу відходити назад і тим самим створити собі оперативний простір. Ігрове завдання команда виконала. Успіх «Динамо» в турнірі забезпечила ретельна підготовка до всіх матчів, створення моделей гри з конкретними суперниками, а також те, що всі гравці чітко виконали все заплановане.
Відзначимо, що на шляху до перемоги в Кубку Кубків «біло-сині» перемогли болгарський ЦСКА (1:0, 1:0), німецький «Айнтрахт» (3:2, 2:1), турецький «Бурсаспор» (1:0 , 2:0), голландський ПСВ (3:0, 1:2).
У розіграші Кубка Кубків у складі «Динамо» грали Рудаков (9 матчів), Матвієнко (9), Фоменко (9), Решко (9), Онищенко (9 матчів, 7 голів), Колотов (9, 2), Блохін (9 5), Мунтян (8, 2), Трошкін (7), Веремєєв (7), Буряк (6, 1), Коньков (5), Шепель, Маслов, Зуєв (усі по 2), С.Кузнецов. Вперше в історії звання заслужених майстрів спорту отримали практично всі учасники фінального матчу плюс Володимимр Веремєєв, який пропускав його через дискваліфікацію. А у Євгена Рудакова це звання вже було.
- Не можу стверджувати, що відчував якесь особливе хвилювання перед грою, - згадує динамівський воротар Євген Рудаков. - Голкіперу в принципі хвилюватися шкідливо, а в 33 роки - я був найстаршим в команді - тим більше. Все було досить буденно: з аеропорту вирушили до готелю, швидко розмістилися - я жив в одному номері з Володею Мунтяном, трохи відпочили і - на тренування. Правда, поведінку угорців, що з'явилися в Базелі на кілька годин раніше, стала для нас сюрпризом. Розвідка доносила, що вони ніби приїхали на екскурсію: багато гуляли по місту, їх часто бачили в магазинах. Або вони були занадто впевнені в своїх силах, або, навпаки, розуміли, що ми їм не по зубам і вихід у фінал єврокубка визнали для себе верхи можливого.
«Європейський футбол потребує таких фінальних матчах - красивих, коректних, видовищних - і в таких переможцях, як радянський клуб київське «Динамо». Це найкраща реклама для нашої гри», - говорив після матчу президент УЄФА Артеміо Франкі, що вручав Кубок кубків капітану динамівців Віктору Колотову.
«Динамо» (Київ) показало себе командою оригінальною, яка спростовує шаблонне уявлення про спрощений механічному машинному стилі гри. Гра киян була насичена думкою, майстерністю, натхненням», - писала «Ґадзетта делло Спорт».
«У киян жодної стереотипної кінцівки, вся гра без напруги. Словом, спектакль справжнього футболу», - вторив їй «Екіп».
