- Алексе, розкажи, як ти провів відпустку?
- Відпустка виявилася короткою, оскільки я брав участь у двох матчах за національну збірну на початку червня. Тож у мене було лише двадцять днів на відпочинок. Спочатку я поїхав на Ібіцу з друзями, де провів тиждень насиченого активного відпочинку. Тож мені довелося «відпочивати від відпочинку», й наступний тиждень я провів уже у Відні з батьками та друзями.
- Які в тебе враження, емоції від цих двох матчів у складі національної збірної?
- Завжди важко грати наприкінці сезону, коли думки всіх футболістів уже у відпустці, а в тебе попереду ще два міжнародних матчі. Але все це неважливо, коли ти граєш за свою національну збірну, за честь своєї країни. Мене завжди переповнюють радісні емоції, коли мене викликають до збірної, бо Австрія – це моя країна, тут я народився.
- Чи слідкуєш ти за чемпіонатом світу?
- Звичайно ж, слідкую. Було б не зовсім правильно, якби футболіст не стежив за таким турніром. Цей чемпіонат мені дуже подобається. Вважаю, що багато європейських збірних припинили участь уже на груповій стадії змагань не лише через кліматичні умови, високу вологість повітря у Бразилії, а й через помилкові рішення арбітрів, як, наприклад, червона карта гравцю збірної Італії у грі з Уругваєм. Вважаю, що на трофей реально претендують чотири-п’ять збірних.
- Спробую вгадати. Мабуть, ти вболіваєш за Німеччину?
- (посміхається) Зовсім ні. Моєю улюбленою збірною на цьому чемпіонаті є Бразилія. Сподіваюся, що саме бразильці виграють Кубок світу цього року. За Німеччину не вболіваю, оскільки між Австрією та Німеччиною завжди існує своєрідне суперництво, тобто це наш принциповий суперник.
- Як, на твою думку, проявила би себе на мундіалі збірна Австрії, якби подолала кваліфікацію?
- Звичайно, це було б пречудово поїхати на чемпіонат світу разом зі збірною Австрії. І ми були дуже близькими до цього – Швеція забила гол у матчі з нами лише за чотири хвилини до фінального свистка. Якби цього не сталося, з Португалією в раунді плей-оф грали б ми, а не шведи.
Важко сказати, як би ми виступили на мундіалі, якби кваліфікувалися. Мабуть, до фіналу навряд чи дісталися би. Але в нас молода збірна, дуже хороший тренер, швейцарець Марсель Коллер, який щойно уклав із федерацією новий контракт. Тож, я сподіваюся, що наступна відбіркова кампанія стане для нас успішною.
- Як тебе прийняли після відпустки товариші по команді? Під час першого тренування, коли ти бігав навколо поля, Євген Макаренко кепкував над тобою?
- Мені дуже приємно, що всі динамівці мене завжди зустрічають дуже дружньо та привітно. Кінцівка минулого сезону, яка завершилася перемогою у фіналі Кубка України та виграшем трофею, ще більше об’єднала, згуртувала нашу команду.
Тож я був дуже радий знову всіх побачити.
Зараз у мене багато важкої роботи, тому що я маю надолужувати відставання у підготовці від загальної групи, доводиться багато бігати. Тому такі жарти, як збоку Євгена, дуже допомагають хоча б трошки відволіктися. Звичайно, я для нього також матиму якийсь жарт у відповідь у найближчі дні. Та найголовніше – це та дружня атмосфера, що панує в команді, особливо це важливо, коли ми проводимо стільки часу разом у тренувальному таборі. Думаю, етап підготовки буде успішним для нас.
- Отже, команда стала ще більш дружньою, коли головним тренером став Сергій Ребров. Саме йому вдалося зміцнити командний дух та об’єднати колектив?
- Мені важко порівнювати тренерів. Олег Блохін також дуже успішний тренер, який багато чого досяг. Найголовніша відмінність полягає в тому, що у тренувальному процесі Сергія Реброва набагато більше активної гри у футбол. Його асистент, Рауль, також багато чого робить, він має вибуховий характер, робить заняття захоплюючими, цікавими.
- Чи було в тебе свого роду «домашнє завдання» від тренерського штабу на період відпустки, якийсь індивідуальний план підготовки?
- Кожен гравець отримує індивідуальну програму на час відпустки. Я намагався дотримуватися її, наскільки це можливо. Але варто також зважати на те, що мій відпочинок тривав лише двадцять днів. Я насолоджувався відпочинком, усвідомлюючи при цьому, що маю бути готовим до старту передсезонної підготовки, оскільки цей сезон буде дуже важким, і я маю бути в хорошій формі весь цей період до зимової перерви.
- Чи легше тобі на зборі через те, що він проходить у твоїй рідній країні?
- Звичайно, це також Австрія. Але ми зараз перебуваємо дуже далеко від Відня, де я народився. Якби ми були у Відні, тоді я точно міг би почуватися, як удома. Я був неподалік від цієї місцевості, коли тренувався у складі національної збірної, проте саме в цьому готелі я вперше, й він справді дивовижний.
Блискучі умови, дуже приємна та затишна місцевість, красивий гірський краєвид навколо, дивовижний СПА-центр, найкращий із тих, що я бачив раніше.
Умови ідеальні для того, щоб якомога краще підготуватися до сезону загалом та до поєдинку за Суперкубок, який відбудеться вже за кілька тижнів.
Copyright © 2014 FC Dynamo Kyiv
