Півзахисник Олександр Алієв отримав виклик до національної збірної України і став п'ятим представником «Динамо» у розпорядженні Олексія Михайличенка на відбіркові матчі чемпіонату світу 2010 року проти збірних Білорусі і Казахстану.
Своє рішення Михайличенко пояснив тим, що кілька гравців національної збірної отримали різні ушкодження. Зокрема, Дмитро Чигринський через травму вирушив до розташування «Шахтаря», а футболістам «Таврії» Денису Голайдо і Володимиру Гоменюку буде потрібно кілька днів для відновлення після незначних ушкоджень.
«У зв'язку з цим ми вирішили розширити список гравців, які викликані на найближчі відбіркові матчі. Враховуючи той факт, що Олександр Алієв останнім часом демонструє хороший рівень футболу, ми вирішили викликати його на матчі з Білоруссю і Казахстаном, незважаючи на те, що його гра не завжди стабільна. Проте, у нас з ним відбулася розмова, і ми один одного зрозуміли», – такими словами прокоментував своє рішення наставник збірної України Олексій Михайличенко.
Цікаво було дізнатися думку Олександра Алієва, який вийшов у жовто-синій формі у вівторок на тренування збірної.
- Настрій у мене хороший, все ж таки отримав запрошення до збірної. Як дізнався про те, що мене викликали? Спочатку подзвонив президент ФФУ Григорій Суркіс, потім поспілкувався з головним тренером Олексієм Михайличенком.
- Тобто, мало місце заступництво?
- Ні, просто я зачіпав цю тему в інтерв'ю, газети про це писали. Правда, багато чого й додумали. Тренер запитав, чому в мене склалася така думка, що він мене не викличе ні за яких умов? Олексій Олександрович сказав, що завжди за мною стежить. Я ж думав, що він на мене до цих пір тримає злість за той інцидент, який трапився в молодіжній збірній.
- Ви в пресі говорили про той конфлікт?
- Я б не сказав, що це був конфлікт. Я його створив з власної дурості, припустившись помилки. Найголовніше, що зараз я знаходжуся в розпорядженні збірної.
- Ця новина стала для вас несподіваною?
- Звичайно. Адже ви самі знаєте, що раніше мене не запрошували.
- Про що була ваша розмова з Михайличенком?
- Ми нормально поговорили, я вибачився за свій вчинок у молодіжній збірній. Раніше цього не відбулося, напевно, через те, що я показував свою гордість, хоча це питання можна було давно спокійно вирішити.
- Можна сказати, що конфлікт вичерпаний?
- Так, ми потиснули один одному руки. Тепер усе нормально.
- В «Динамо» ви чудово взаємодієте з Артемом Мілевським. Зможете показати таку ж зіграність і в збірній?
- Чому б і ні? Звичайно, мені ніхто не давав гарантії, що я обов'язково гратиму. До гри залишається п'ять днів, мені є над чим працювати і що доводити. Але якщо мене випустять на поле, із задоволенням прикладу всіх зусиль, щоб наша збірна виграла.
- Михайличенко не говорив, чи бачить він вас гравцем основного складу?
- Я знаходжуся в таких же умовах, як і всі хлопці. Олексій Олександрович сказав, що все залежить від мене. Я це чудово розумію. Головне, працювати і доводити. Ніхто просто так місце в основному складі не надасть, його потрібно заробити.
- В «Динамо» ви зараз лідер, пробиваєте всі «стандарти». У збірній візьмете на себе цю функцію?
- Якщо мені дозволять, звичайно, виконуватиму штрафні і кутові удари. Головне, вийти на футбольне поле в основному складі.
- Який ваш фізичний і моральний стан на даний момент?
- Почуваю себе добре. Звичайно, серпень був важким. Можливо, трохи підсів. Але за кілька днів відновився, тому зараз усе нормально. І фізично, і психологічно, я готовий.
- Михайличенко більше подобаються півзахисники, які відпрацьовують в обороні…
- А чому я не можу цього робити. Якщо тренер скаже, відпрацьовуватиму. Для того, щоб стати видатним футболістом, потрібно вміти робити все – і атакувати, і захищатися, і бути, найголовніше, командним гравцем.
Інформаційний відділ ФК «Динамо» (Київ)