«Сталь» - «Динамо». Післематчева прес-конференція
Анатолій Дем'яненко, головний тренер ФК «Динамо»:
- Ми очікували, що гра буде важкою. «Сталь» бореться за виживання, а очки потрібні як їй, так і нам. У першому таймі ми були якимись в'ялими, у другому дещо додали, створили багато моментів, але, на жаль, їх не реалізували.
- Вважаєте, що остаточний рахунок по грі чи пропустили перемогу?
- Проблема в тому, що у нас було кілька моментів. Три-чотири із них були стовідсотковими, в них ми повинні були забивати. Але це футбол – буває, що м'яч не лізе у ворота. В принципі, ми повинні були вигравати.
- Проблема в тому, що у вас були дискваліфіковані гравці? І чому сьогодні не грав Юссуф?
- Так, на жаль, у нас багато травмованих та дискваліфікованих. Відсутність великої кількості футболістів накладає відбиток на гру. Нам довелось ставити у гру виконавців, які фізично ще не готові так, як решта хлопців. Юссуф у матчі з «Металістом» отримав травму, тому він навіть не приїхав сюди.
* * *
Тон Каанен, головний тренер ФК «Сталь»:
- Не знаю, чи вистачить пари слів для того, щоб описати таку гру. Вибачаюсь за зірваний голос, це через роботу. Звичайно, ми задоволені досягнутим сьогодні результатом. Я хочу сказати компліменти на адресу своїх гравців, тому що всі бачили, що сьогодні нам було дуже важко, адже «Динамо» грало добре. Все, що я міг вимагати від своїх гравців, це зіграти на двісті відсотків та о шостій годині подивитись на результати своєї роботи. У кожній грі ми створюємо моменти для взяття воріт. Ми проаналізували гру «Динамо», знали, що правий фланг у них дуже сильний. Думаю, з точки зору організації ми провели хорошу гру, але в останні двадцять хвилин уже не могли контролювати правий фланг киян. Під час гри я намагався докричатися до своїх футболістів та підказати, як справитися з цією проблемою, але було багато емоцій, багато шуму – до команди докричатися дуже важко.
Але, не буду говорити , що сьогодні ми повинні були виграти. Звичайно, у нас було два-три дуже хороших моменти, але не слід забувати, що і у «Динамо» було три небезпечних моменти. Якщо дивитись на гру та на шанси обох команд, то підсумковий результат – справедливий максимум, який ми могли сьогодні здобути. Але у тому положенні, якому ми зараз знаходимось, коли лідер грає проти останньої команди чемпіонату, найважливіше, що я вимагаю від своїх гравців – зробити все, щоб показати, що у них є майстерність та залишитись у вищій лізі. Ми можемо дивитись лише на себе. Але, коли я дивлюсь на бюджет «Сталі» та бюджет «Динамо», на умови двох клубів (як ви знаєте, у нас лише одне тренувальне поле), звичайно, я хочу перемогти, але вимагати чогось більшого від своїх футболістів не можна. Свій аналіз хочу завершити словами подяки на адресу вболівальників нашої команди. У нас неймовірно хороші вболівальники – у такому маленькому місті, як Алчевськ, сьогодні був повний стадіон. За останні десять хвилин вони нам дуже сильно допомогли. Сьогодні ми зробили все, щоб досягти позитивного результату, але вже завтра ми повинні думати не про Київ, а про Одесу. Я маю на увазі не місто, а команди.
- Чи був у матчі такий момент, коли ви відчули, що зможете обіграти лідера чемпіонату України?
- Хороше запитання. Ні, тому що сьогодні Київ грав краще, ніж ми. Тільки в останні десять хвилин з'явилось відчуття, що ми зможемо забити на контратаці та виграти. Але, якщо реально оцінити всю гру, то нічия – це максимум, чого ми могли добитись. Я радий, що забили після штрафного, тому що на тренуваннях ми відпрацьовуємо стандарти. Це робить тренерську роботу цікавою.
- У другому таймі «Сталь» помітно підсіла фізично…
- Гарне зауваження. Скоріше, це було не від фізичної втоми, а психологічної. «Динамо» почало грати у високому темпі. Не в перші десять хвилин другого тайму, а після їх завершення. Коли у гру увійшов Рінкон, на нього виходило відразу два-три наших футболісти, втрачаючи своїх гравців – у цьому була проблема. Якщо у першому таймі нам вдавалась гра кожного з кожним, то після перерви Грубелич замість того, щоб тримати Рінкона, почав відходити назад, тому ми не могли вийти з оборони. Звичайно, гравці втомились, але ж вони багато працювали – це факт.
- Напевно, із цим пов'язані проблеми, що виникали на правому фланзі? Занадто багато гравців «Сталі» намагались нейтралізувати Рінкона…
- Я намагався підказати гравцям, що «Динамо» постійно атакує правим флангом. Просив Касянова та Алана повертатись назад, але у нас молода команда. Ми не змогли втримати контроль на правому фланзі – це показує, що нам є над чим працювати. Але, ваше зауваження є вірним.
- Сьогодні вражаючу гру продемонстрував Алан. Таке відчуття, що, володіючи відмінною технікою, йому не вистачає завершального удару…
- Якщо у попередніх запитаннях, я був із вами згоден, то зараз дозволю собі заперечити. Вражаючу гру Алан продемонстрував не лише сьогодні, він показує стабільну гру з 4 березня. Хіба ви забули його голи у ворота «Арсеналу», «Дніпра», його удар у ворота «Динамо», коли надійно зіграв Шовковський? Своїми маленькими ногами він може пробити дуже добре. Алану лише дев'ятнадцять, і він усього два місяці тому став професійним футболістом. Інколи Алан помиляється, не віддає пас, але я йому це прощаю.
Матеріал fcstal.lg.ua
