48-річний Анатолій Дем’яненко цими днями може визначитися з місцем подальшої тренерської роботи. Колишній наставник київського ”Динамо” не працював із 20 вересня. Тоді тренера звільнили після поразки у Лізі чемпіонів від італійської ”Роми”. Зустрічаємося з Дем’яненком біля універмагу ”Україна”. Ідемо до кав’ярні ”Чайкофф”. Тренер обирає залу для курців, дістає цигарку й замовляє чорний чай із тістечком.
— Ваша дружина в одному з інтерв’ю заявила, що робота в ”Динамо” забирала всі сили. Під час матчів чергувала ”швидка”, бо у вас погано працювали нирки. Чи це правда?
— Точно. У день фіналу національного Кубка прихопили. Робота в ”Динамо” — стресова. Відповідальність величезна. Коли погоджувався стати головним, розумів, що буде нелегко, та щоб настільки — не чекав. Але ні за чим не жалкую.
— Повернулися б у ”Динамо”?
— Помічником — точно ні. Тільки головним тренером. Помічником я достатньо працював у великого Лобановського.
— Яка головна проблема чемпіона України?
— Іноземці. Треба зменшити той потік легіонерів, який іде до клубу. Купувати треба класного футболіста і водночас гравця з відповідними людськими якостями. Щоб належно поводився в колективі.
— ”Динамо” останнім часом втратило реноме. Згодні, що не кожен молодий талановитий українець марить клубом так, як це було у ваші часи?
— Я б не говорив, що ”Динамо” втратило реноме. Ім’я клубу в Європі відоме. Інша річ, куди йти молодому талановитому гравцеві — чи до українських грандів, як це робили Шевченко, Шовковський, Ващук, чи зразу їхати до Європи — як Воронін. Це особисте право кожного.
— Молодь хоче грати в нормальному чемпіонаті. Рівень українського зростає?
— Так. Підтягуються ”Металіст”, ”Дніпро”.
— ”Дніпро” обіграв ваше ”Динамо” у гостях — 3:1. В українському чемпіонаті з’явився третій гранд?
— Рано казати. Один матч — не показник, по-перше. По-друге, у згаданому поєдинку ми добре грали хвилин 25–30, забили м’яч. Якби реалізували ще кілька нагод, я подивився б, з яким рахунком закінчився б поєдинок.
— Позаторік у серпні команда ”бігла”. 2007-го ”Динамо” не грало ні влітку, ні восени. Чому?
— Навантаження були ті самі. Просто люди травмувалися.
— Але ж у ”Динамо” на контракті 30 футболістів...
— Не всі відповідали рівню клубу. Публічно я не говоритиму, хто саме, але індивідуальні бесіди проводив. Думаю, майбутнє ”Динамо” за молодими — Кравцем, Допілкою, Гармашем. Головне, щоб мали характер, не ”ламалися” після одного невдалого матчу.
— Що скажете про нового головного тренера ”Динамо”?
— Юрій Сьомін розбереться з проблемами. Класний фахівець, порядна людина. Мені завжди подобався його ”Локомотив”.
— Чи правда, що президент ”Динамо” Ігор Суркіс втручається у тренерську роботу?
— Дурниці. Він може щось порадити, переглянути когось, але не більше. У мене не було проблем із президентом. І коли Суркіс вирішив мене звільнити, жодних образ не було. За поразки завжди розплачується тренер.
— Коли Шовковський не міг грати через дискваліфікацію у матчі з ”Ліоном” і не прийшов на стадіон, капітанську пов’язку в нього забрав Суркіс, а не ви. Це — свідчення диктатури президента?
— Я розділяв позицію Ігоря Михайловича. Шовковський потім телефонував мені, пояснював... Але капітан має бути разом із командою — сам це завчив ще з ігрових часів.
— Вас називали занадто м’яким тренером для київського ”Динамо”. Що скажете?
— Не згоден. Штрафував без роздумів, але за діло. Якщо треба було ”напихати”, теж проблем із цим не було.
— Найвдаліша гра ”Динамо” часів вашого тренерства?
— Одразу згадую матч кваліфікації проти ”Фенербахче” у кваліфікації попередньої Ліги чемпіонів. А взагалі вважаю, що під моїм керівництвом більше було хороших матчів, ніж провальних.
— Як у ”Динамо” могли з’явитися два колумбійці, які вийшли на поле хвилин на 20 у матчі зі ”Стяуа” і зникли з команди?
— Селекція винна. Треба було ретельніше стежити за футболістами.
— Уболівальники скептично ставляться до конспектів Лобановського. ”Динамо” справді треба відмовитися від творчого спадку метра?
— Уболівальники — це дилетанти від футболу. Я не сумніваюсь, що напрям роботи Лобановського матиме результат. Просто його напрацювання треба розвивати. Лобановський, Бєсков, Ахалкаці були великими тренерами.
— Як відсвяткували Новий рік?
— У сімейному колі.
— На Різдво компанію не змінюватимете?
— Побачимо. Нічого не хочу говорити, але тривають переговори.
Дем’яненко дзвонить на мобільний доньці:
— Катюша, заберу тебе біля університету.
Розповідає, що донька закінчує школу. Додатково ходить на курси української мови перед вступом до університету.
Роман Шахрай, "Газета по-українськи".