У заході, який символічно пройшов у День знань – 1 вересня – взяли участь близько трьохсот осіб, які впродовж години ставили питання Кравцю, який у нинішньому сезоні стабільно виступає в основному складі «Динамо» й за підсумками перших п'яти турів є одним із найкращих бомбардирів Прем'єр-ліги.
Студентська футбольна команда університету імені Гринченка (до слова, вона в повному складі на чолі з тренером прийшла на зустріч із Кравцем) вважається однією з найкращих у Києві. У Студентській лізі ФК «Динамо» Київ 2013/14 – яка є спільним проектом Фан-клубу ФК «Динамо» Київ та Студентської профспілкової асоціації міста Києва – команда університету посіла друге місце, лише у фінальному матчі, що відбувся на стадіоні «Динамо» імені Валерія Лобановського, поступившись супернику з Національного університету харчових технологій.
Фан-клуб «Динамо» та студентський актив університету імені Грінченка – давні колеги та друзі. Саме їхніми спільними зусиллями й відбулася зустріч із Артемом Кравцем, що стала чудовим подарунком до початку чергового навчального року. Пропонуємо до вашої уваги найцікавіші фрагменти спілкування Артема Кравця зі студентами та викладачами ВНЗ.
- Ви тривалий час не виступали у стартовому складі «Динамо». Чи складно було після такої перерви знову адаптуватися до гри на високому рівні?
- Будь-який спортсмен-професіонал завжди знає, що себе потрібно тримати у формі й чекати свого шансу. Щодня потрібно доводити свої претензії, а коли тренер надає шанс – бути готовим його використати.
- Ваші враження від жеребкування Ліги Європи?
- Усі суперники хороші. Особисто я ще перед жеребкуванням бажав нам найсильніші команди. Можливо суперники «Динамо» й не є найкращими в Європі, але всі вони добротні. Будемо намагатися виграти в усіх матчах та пройти далі.
- Заняття професійним спортом сприяє здоров'ю спортсмена чи ні?
- Якщо правильно все організовано, спорт іде на користь здоров'ю. Кожного дня тренуючись, людина підтримує свою фізичну форму, виробляється імунітет. Головне не перебільшувати. Уже минув той час, коли людей заганяли, просто «вбивали» на тренуваннях. Важливо правильно стежити за собою та прислухатися до порад лікарів.
- Що відчуває футболіст, який забиває гол?
- Для мене – почуття виконаного обов'язку. А ще – радість, переповнення емоцій. Ти до цього прагнеш, і досягаєш бажаного.
- Відчувається різниця між роботою шанованих нами Олега Блохіна та Сергія Реброва?
- Ребров молодий спеціаліст, який постійно працює над собою. Нещодавно, під час відпустки, він їздив на стажування до «Борусії» з Дортмунда. Свого часу я ще застав Реброва в якості гравця команди. Він добре розуміє футболістів, між ним та нами немає великої дистанції. У команді немає напруги. Все це згуртувало її, як наслідок, почали з'являтися результат та малюнок гри. Будемо й надалі вдосконалюватися у цьому напрямку.
- Яким чином ви долаєте хвилювання перед грою та що у цьому плані можете порадити студентам-футболістам нашого університету?
- Хвилювання має бути завжди. Якщо його немає, значить, гравцю наплювати на все. Особисто я перед грою хвилювання намагаюся перетворити на настрій, щоб гра більш вдало складалася для мене. Можу навіть сказати, що в певній мірі стартове хвилювання мені допомагає краще підійти до матчу.
- Найголовніший матч у вашій кар'єрі?
- Як усі напевно зрозуміли – це гра в Лізі Європи з «Валенсією». Сподіваюся, в кар'єрі у мене буде ще не один такий матч. Можу сказати, що зараз у плані фізичної форми я почуваюся краще, ніж тоді.
- Згадуючи команди «Динамо» минулих років, багато хто говорить, що попередні покоління футболістів «грало не за гроші, а за емблему». На ваш погляд, наскільки гроші впливають на гравців команди?
- Відтоді справді багато чого змінилося. Я це говорю, судячи зі спілкування з багатьма ветеранами команди. Футбол став швидше бізнесом, таким собі шоу. А те, що ми – нинішнє покоління гравців – не віддаємося на футбольному полі, такого сказати не можу. Гравці «Динамо» не можуть собі дозволити виходити на поле та просто відбувати номер.
- Теодорчик для вас серйозний конкурент?
- Як каже наш капітан Саша Шовковський – конкуренція це завжди добре. Навіть якщо за якихось обставин ти опинився поза складом. Вона дозволяє всім нам зростати як футболістам, дає додатковий стимул. Теодорчик хороший футболіст, інакше київське «Динамо» не звернуло би на нього увагу.
- Чи були у вас у ранньому дитинстві якісь страхи або фобії?
- Чесно кажучи, згадати складно. Якихось страхів не пригадаю. Хіба що за батьків хвилювався, щоб із ними нічого не сталося.
- На якому етапі заняття футболом ви вирішили стати нападником?
- Із самого початку, ще з дитячої школи. Бували випадки, коли виходив і в центрі захисту, але це так, у дитячому футболі. Все моє футбольне життя пов'язане з нападом.
Copyright © 2014 FC Dynamo Kyiv
* фото В.Тимченка
