Лівий захисник Денис Дикий прокоментував свій дебют за першу команду «Динамо» в кубковому матчі з вінницькою «Нивою» та поділився емоціями після гостьової перемоги.
- Вітаємо з переможним дебютом. Поділись своїми емоціями – як тобі гра, як команда підтримала?
- Я дуже радий дебютувати за такий клуб. «Динамо» (Київ) – це великий клуб з історією. Коли я виходив із перших хвилин, то трохи хвилювався. Але при цьому також розумів, що в мене немає другого вибору, як тільки працювати, доказувати. Я дуже радий, і вітаю команду з перемогою.
- Чи складно було впоратися з цими емоціями? Чи вони буквально на перших хвилинах зникли, як вийшов на поле? Бо по твоїй грі було видно, що ти заряджений сьогодні доказувати та вигризати всі м'ячі.
- Я, звісно, хвилювався. Дуже багато людей прийшло, дуже приємно грати, коли забиті трибуни. Але коли пролунав фінальний свисток, то я вже зрозумів, що все, мандраж пройшов – і все було добре.
- Після фінального свистку дуже багато людей фотографуються. Чи відчуваєш ти цю різницю між дорослим футболом та молодіжним? Після того, як так багато людей до тебе підходять, чи відчуваєш ти вже якусь певну популярність?
- Чесно, дуже приємно, коли ти йдеш, кричать твоє прізвище, просять розписатися, сфотографуватися. Це дуже приємно. Звичайно, є різниця, і треба більше працювати та прагнути до цього.
- Стосовно твоєї заміни. Ти був замінений уже під кінець матчу. Ти сам попросив заміну або тренерський штаб вирішив освіжити гру?
- Головний тренер запитав, як у мене ноги. У мене трошки там хапали судоми на ногах, важкувате поле. Тому я сказав, що треба поміняти, щоб не було потім проблем чи ще чогось.
