Після юнацького чемпіонату Європи першим із динамівських чемпіонів, кому вдалося потрапити до заявки на матч першої команди, став півзахисник Денис Гармаш. І хоча вийти на поле в кубковому матчі проти київського «Арсеналу» йому не вдалося, тренування з «основою» не проходять дарма, і в Дениса ще все попереду.
- Я дуже зрадів, коли дізнався, що потраплю до заявки на гру з «Арсеналом». На тренуванні перед грою мені сказали: «Готуйся, можливо, вийдеш на поле». Звичайно, дуже хотілося зіграти хоча б кілька хвилин і допомогти команді в кубковому матчі, але, на жаль, тренер не поставив. Нічого страшного, будемо працювати далі.
- Можливо, ти б вийшов на поле, якби матч вийшов менш напруженим...
- Я теж так гадаю. Якби «Динамо» вигравало впевненіше, гадаю, мені б дали шанс. А за рахунку 2:1 випускати молодих гравців було дуже ризиковано. Тим не менш, сидячи на лавці запасних, я морально був готовий у будь-який момент включитися в гру. Якби тренер сказав перевдягатися, це не застало б мене зненацька.
- Раніше вже доводилося потрапляти до заявки, окрім кубкового матчу?
- Так, це було роки півтора тому, але того разу я також так і не вийшов на поле. Тоді мені дали футболку з номером 35, під яким я був у запасі і в суботньому матчі. Вже звик до нього.
- Як проходять тренування з першою командою? Отримав для себе щось нове?
- Звичайно. В порівнянні з другою командою, тут значно важче, більше втомлююся фізично. Крім того, швидкість мислення в першому складі вища, потрібно набагато швидше приймати рішення.
- Ви з Коркішком та Петровим працюєте нарівні з усіма, чи вам, як молодшим, дозволяються якісь поблажки?
- Ні, ніяких поблажок! Просто тренер частіше цікавиться, як ми себе почуваємо, чи все гаразд, хвилюється, що ми можемо бути фізично неготовими.
- Як складається робота з Газзаєвим? Вже звик до його вимог?
- Ще не зовсім. Ми разом поки провели лише п'ять тренувань, тому ще зарано про це говорити.
- Як складаються взаємовідносини зі старшими партнерами?
- Нормально. Всі прагнуть нам допомагати, підтримують.
- Можливо, ви говорите – мовляв, що ти мені розповідаєш, я чемпіон Європи...
- Ні, такого не буває (посміхається). Ми шанобливо ставимося до хлопців.
- З ким ти живеш на базі?
- Поки один.
- До поїздки до Полтави готуєшся?
- Моя справа – старанно працювати на тренуваннях, а хто поїде на виїзний матч,
нам ще не казали.
Світлана Полякова, Інформаційний відділ ФК «Динамо» (Київ)