Події
За час зимової перерви між змаганнями, а вона в ті часи тривала аж до квітня, «Динамо» майже повністю зберегло склад команди. Біля керма київського ПСТ «Динамо» весь 1931 рік стояв Василь Іванов, керівник київських «органів», і це сприяло стабільному стану справ у команді. Рік динамівці розпочали з поїздки за маршрутом Баку – Тифліс (2-11 квітня), організувати яку, швидше за все, допомогли міжреспубліканські зв’язки в рамках Всесоюзного товариства «Динамо».
1931 року київські динамівці складали основу збірної Києва, яка стала чемпіоном України. 22 травня у чвертьфіналі в Дніпропетровську були розгромлені господарі – 4:0, 1 червня в Харкові у півфіналі переможена збірна Кадіївки – 3:1, а у фіналі, який відбувся 3 червня, там само, на стадіоні «Металіст», були переможені господарі – 3:1.У вирішальному матчі за киян грали дев’ятеро динамівців.
Уже 6 вересня збірна Києва, за яку грали восьмеро динамівців, удома в товариському матчі поступилася збірній Ленінграду – 1:3, а наступного дня ленінградцям програла й друга збірна міста – 2:3. 9 вересня динамівці в повному складі на Червоному стадіоні розійшлися миром із тією ж збірною Ленінграду – 1:1.
У 20-х числах вересня динамівці Києва тримали серйозний іспит як у складі збірної Києва, так і самостійно. 22 вересня на стадіоні ім. Томського кияни з дев’ятьма динамівцями у складі звели внічию матч зі збірною Москви – 3:3 (два голи Печеного та один Садовського). За два дні у збірної Києва з сімома динамівцями у складі знову нічия (1:1) із другою збірною Москви. Нарешті, 26 вересня динамівці, вже самостійно, на московському стадіоні «Динамо» поступилися господарям – 2:3. Таким чином, більшість гравців основного складу київського «Динамо» зіграли протягом вересня по 13 (!) матчів, враховуючи й поєдинки за збірну Києва.
Футболісти
У 1931 році народився Юрій Войнов – у майбутньому один із найкращих півзахисників радянського футболу за всі часи. Починав грати в 1947 році в юнацькій команді заводу ім. Калініна в Калінінграді (Московська область). Виступав за команди «Зеніт» Ленінград (1951-1955 рр.), «Динамо» Київ (1956-1964 рр.). На футбольному полі Войнов відзначався великою працездатністю та значним діапазоном дій, умінням нейтралізувати свого опонента. Володів блискучим довгим пасом, а також сильним прицільним ударом з далекої відстані. Був командним гравцем, чудово розумівся на тактиці, не перетримував м’яча. У чемпіонатах СРСР провів 276 матчів, забив 27 м’ячів. Чемпіон (1961) та віце-чемпіон (1960) Радянського Союзу, капітан київського «Динамо» (1958-1960). За збірну СРСР зіграв 23 матчі, забив 3 м’ячі. Юрій Войнов є єдиним в Україні володарем Кубка Європи, який він виграв у складі збірної в 1960 році, також був учасником чемпіонату світу 1958 року.
Пам’ятні матчі
До заснування чемпіонату СРСР з футболу мало минути ще п’ять років, а поки команди проводили товариські матчі на просторах великої держави, часто у складі збірних своїх міст. Завжди принциповими були протистояння команд із різних республік. У 1931 році таких матчів було два. 26 червня на Червоному стадіоні в Києві київське «Динамо» легко переграло збірну Закавказзя – 3:0. У першому таймі відзначилися Тютчев (з пенальті) та Печений, останній після перерви забив ще один м’яч. 9 вересня динамівці вже у складі збірної Києва приймали збірну Ленінграду. Поєдинок завершився бойовою нічиєю – 1:1. Обидва м’ячі в матчі було забито з 11-метрової позначки – на влучний удар Аксьонова в першому таймі кияни відповіли не менш вдалим влучанням Печеного після перерви.
Copyright © 2015 FC Dynamo Kyiv
