Після переможного матчу футболісти "Динамо" поділилися враженнями за гарячими слідами.
Артем МІЛЕВСЬКИЙ, нападник «Динамо»:
- Звичайно, всі дуже задоволені. Але ніхто особливих ілюзій не мав і не думав, що перемога буде простою. Якщо ми виграли, то, гадаю, сьогоднішній поєдинок можна оцінити позитивно. Я вітаю всіх киян з цією важливою перемогою, а також президента клубу, тренерів, масажистів, тренерський штаб на чолі з головним тренером і всіх інших.
У роздягальні хлопці також привітали один одного, а зараз уже необхідно готуватися до матчів чемпіонату, оскільки наочний приклад «Шахтаря» минулого року не дозволяє розслаблятися. Ми стартуватимемо з гарним настроєм.
- Ви провели перший матч у ролі капітана, які відчуття?
- Нормальні. У нас всі хлопці молоді, кожен може щось підказати один одному.
- Відсутність колеги впродовж більшої частини ігрового часу відчувалася?
- Так, трохи. Шкода, що в Алієва, здається, рецидив старої травми. Детальніше будемо розбиратися вже в Києві.
- Після навантажень, які були на зборах, важко приступати до офіційних матчів?
- Так, оскільки ми грали на тлі втоми, і нам у тих чи інших моментах інколи не вистачало свіжості. Тому, гадаю, нам ще доведеться виконати хороший об’єм роботи. До вересня в нас буде одна гра на тиждень, тому з часом спробуємо поліпшити свій фізичний стан.
- У першому таймі у вас був момент, коли ви завдавали удару практично з лінії воріт, але трохи не влучили по м'ячу. Що там сталося?
- Зробити все відразу не вийшло. Звичайно, хотілося б забити, і в мене був ще один чудовий момент, коли я поцілив у стійку. Просто трохи «не виконав». Але, гадаю, ще є час, реалізація прийде.
- Очікували, що сьогодні справа дійде до серії післяматчевих пенальті?
- Якщо чесно, наприкінці вчорашнього тренування я запропонував Валерію Георгійовичу по разу пробити одинадцятиметрові удари, але він сказав, що ми маємо і так виграти. Вийшло, що я був прав.
- Ви мали пробивати останній, п'ятий пенальті. Забили б?
- Звичайно, гадаю, я б його виконав, адже не вперше б'ю. Одним словом, упевненість була.
- Як вважаєте, «Ворскла» зіграла сильніше, ніж завжди?
- Так, вони непогано діяли в середині поля, і моментами в них добре виходило тримати м'яча. Гадаю, сильніше, ніж ми, полтавчани не виглядали, але виглядали доволі добре. На мій погляд, фінал Суперкубку був гідним.
* * *
Мілош НІНКОВИЧ, півзахисник «Динамо»:
- Я вітаю всіх уболівальників, президента і тренера з першим трофеєм. Я знав, що «Ворскла» виявиться пристойним суперником. Перед грою говорив, що, незважаючи на те, що ми іноді вигравали у полтавчан з упевненим рахунком, після поєдинків з «Металістом» і «Шахтарем» у півфіналі та фіналі Кубка України, вони стали набагато краще грати в короткий пас. В цілому вони показали хорошу гру – як у першому, так і в другому таймах. «Ворскла», справді, дуже хороша команда, що ми всі сьогодні й побачили.
- Але «Динамо» все ж таки створило більше голевих можливостей…
- Так, радує те, що в нас було багато моментів, але сьогодні були проблеми з реалізацією. На тренуваннях над нею працюватимемо, і все налагодиться.
- Динамівці вже добре освоїли нову схему і концепцію гри?
- Ви знаєте, для того, щоб до неї звикнути, було дуже мало часу як у гравців, так і у тренера. Тому, гадаю, кожну наступну гру ми будемо проводити все краще і краще.
* * *
Сергій КРАВЧЕНКО, півзахисник «Динамо»:
- Складно було виходити на заміну вже на початку матчу?
- Звичайно. Коли розминаєшся і готуєшся до гри в стартовому складі, відчуваєш інші емоції, та й внутрішньо себе інакше налаштовуєш. А тут на 20-й хвилині потрібно було вийти на поле. Тим паче, сьогодні була якась незрозуміла погода. Можливо, нам після Австрії так здається, але справді було задушливо. В таких же умовах грала й «Ворскла», але в останні 30 хвилин ми довели, що фізично добре готові, і моменти в нас були. А кінцівка першого тайму і початок другого, напевно, не сильно сподобалися не тільки нам, але і тренерам. Напевно, будемо це розбирати вже після вихідних.
- Серце не здригнулося, коли пробивав пенальті?
- Хвилювався, звичайно, але, слава Богу, що забив.
- А коли «обрізався» Хачеріді, і м'яч підхопив Маркоські?
- У грі цього не відчувалося. Природно, кожен переживає, але просто немає часу подумати про щось. Більше, напевно, переймалися вболівальники.
- Можна сказати, що в «Динамо» тепер більш атакувальна тактика?
- Поки не знаю. Ми провели тільки одну гру, яка була, я би сказав, агресивнішою і з великим пресингом. Можливо, тому так і здалося. Справді, ми багато рухаємося, і це важко. Потрібно й атакувати, і встигати повертатися назад, стежити за суперником, і при атаці бути в штрафному майданчику. Але все це – вимоги не тільки нового тренера, але й усього сучасного футболу. Зараз усі футболісти – атлети.
- На останніх хвилинах ви пробивали небезпечний штрафний, а Маркоські стояв перед вами і штовхався…
- Ми просто жартували. Насправді ми хороші друзі. Він стояв перед м'ячем, а я його відштовхував.
- Колишні партнери щось вам казали?
- Так, коли «Ворскла» будувала стінку, Чеснаков сказав: «Сергію, ставай до нас».
* * *
Олександр ШОВКОВСЬКИЙ, воротар «Динамо»:
- Сьогоднішній матч був важливий для молодих гравців, які вийшли на поле в стартовому складі та після перерви. Гадаю, в нас ще все попереду, хоча також є над чим працювати. В першу чергу, хотілося б привітати всіх уболівальників, які прийшли сьогодні нас підтримати, вони пройшли великий шлях, за що їм величезне спасибі. Ми відчували їхню підтримку впродовж усього матчу.
- Ви вже встигли звикнути до нової концепції гри? Наскільки гравці команди готові її реалізовувати?
- Ніщо не відбувається за велінням людини. Нам є над чим працювати, і цієї роботи в нас дуже багато. Тренер утілює свої ідеї, а ми до них пристосовуємося. На все потрібен свій час. Але я бачу, що з кожним матчем ми покращуємо якість гри, і вимоги, які нам пред'являє головний тренер, прагнемо виконувати.
* * *
Олег ГУСЄВ, півзахисник «Динамо»:
- Перші ігри завжди важкі, тим паче, позаду в нас виснажливий збір. Але команда проявила характер і хоча й не змогла забити з гри, але в серії пенальті успіх все ж таки був на нашому боці. Гадаю, це закономірно.
- Як ви оцінюєте той факт, що цього року Суперкубок розігрувався в Сумах, на вашій батьківщині?
- Коли дізнався про це, був радий, адже з тих пір, як я поїхав з цього міста сім років тому, мені не доводилося більше тут грати, тим паче на новому стадіоні. І вдвічі приємніше здобути перемогу.
- Як вам атмосфера на «Ювілейному»?
- Хороша, але, якщо чесно, я гадав, що народу прийде більше. Це чиясь погрішність.
- Який за рахунком цей Суперкубок для вас?
- Третій чи четвертий. Але медалей у мене, однозначно, більше, ніж я грав (посміхається).
Світлана Полякова, Інформаційний відділ ФК «Динамо» (Київ)