Його проходи флангами ставлять у безвихідне положення захисників суперника, а передачі в штрафний майданчик часто призводять до результативних ударів партнерів по команді.
- У першій половині сезону ви стали найкращим асистентом у «Динамо». Чи є в команді такий футболіст, про якого можете сказати, що відчуваєте його із заплющеними очима?
- Ви знаєте, завдяки нашим напрацюванням під час тренувального процесу та різноманітним тактичним заняттям, які нам пропонують тренери, з кожним днем ми з партнерами розуміємо один одного все краще й краще. Зараз, якщо проходжу лівим флангом, знаю, що Кравець обов’язково вривається до штрафного майданчика. Якщо ж я опинився на правому фланзі, то на протилежному Ярмоленко неодмінно підтримує розвиток атаки. Сподіваюся, у другій частині сезону наше взаєморозуміння на полі стане ще кращим, що буде позначатися в тому числі й на результатах команди.
- Після ваших ідеальних передач партнери часто не можуть забити. Що відчуваєте в такі моменти?
- Так, передач я роблю дуже багато, але ж і партнери не навмисно марнують їх. Із кожним може статися неприємність, кожен може схибити з кількох метрів чи не влучити по м’ячу, і я це чудово розумію. Головне, що нам вдається створювати моменти біля воріт суперника, і чим більше їх буде виникати, тим більшою буде вірогідність, що ми врешті-решт заб’ємо м’яч.
- Раніше ви не дуже полюбляли повертатися в оборону. Зараз же частіше вступаєте в боротьбу із суперником та повертаєтеся до свого штрафного майданчика. Чи змінилося щось у вашому баченні своєї позиції на полі?
- Ми об’єднані спільною метою – стати чемпіонами України. Заради цього маємо допомагати один одному на полі, і, якщо захисникам важко стримувати атаки суперника, я зроблю все, що в моїх силах, аби полегшити їм це завдання. Бувають ігри, коли дійсно мало допомагаю захищатися, але в таких випадках більш агресивно дію в передній лінії. Не варто забувати, що я все ж нападник, а не захисник.
- Хто в «Динамо» може позмагатися з вами за звання найшвидшого футболіста?
- Гадаю, не так важливо, хто саме з нас буде найшвидшим. Якщо ти маєш цю якість, потрібно використовувати її на футбольному полі. Узяти тих же Ярмоленка чи Кравця, які за рахунок швидкості можуть відірватися від захисників та вийти на оперативний простір перед воротами. Головне – вчасно помітити їхнє прискорення та віддати точну передачу, а далі вже справа за ними.
- Зараз із Сергієм Ребровим у вас є безпосередній контакт, немає мовного бар’єру. Чи продовжуєте вивчати нашу мову?
- Так, звичайно, але два останніх місяці довелося взяти перерву, оскільки спочатку була відпустка, потім збори, тож на навчання часу взагалі не мав. Я самостійно практикуюсь у вивченні мови, не тільки на заняттях, які проводяться на базі в Кончі-Заспі. У цьому мені допомагає клубний перекладач Дмитро Лобанов. Проте в повсякденному житті практично не розмовляю вашою мовою – занадто вона складна (посміхається).
- А якою мовою проходять теоретичні заняття? Чи дублює Сергій Ребров свої слова англійською?
- Ні, перекладу немає. Але я не відчуваю дискомфорту, оскільки граю в Україні вже півтора року й за цей час встиг добре вивчити футбольну термінологію.
- Не доводилося сваритися через це після матчів?
- Ніколи нічого подібного не було. Якщо я побачу, що хтось із партнерів навмисно хибить із вигідних позицій, то першим підійду до нього та запитаю, адже ми працюємо на футбольному полі заради єдиної мети.
Повну версію інтерв’ю з Джермейном Ленсом можна прочитати у журналі «Динамо Київ» (№1 (78) за лютий-березень 2015 року. Придбати видання в електронному форматі можна в бібліотеці PressPoint
* фото В.Раснер
Copyright © 2015 FC Dynamo Kyiv
