Наставник київського «Динамо» Мірча Луческу прокоментував перемогу своїх підопічних у виїзному матчі з ФК «Львів» (2:0) у рамках 19-го туру української Прем'єр-ліги та відповів на запитання журналістів:
- Сьогодні поле було важким, ми грали проти команди, яка фізично добре підготована. Ми дуже хотіли перемогти, добре проявили себе молоді гравці, і я радий за них. Хочу сказати, що ми повністю домінували на полі, і рахунок 2:0 в достатній мірі не відображає хід подій – ми мали забивати більше м’ячів. Приємно, що Беніто додає від матчу до матчу. Також вітаю з дебютом Яцика, це важливо, адже він став ще одним перспективним виконавцем після Волошина, Царенка, Дячука, який зіграв за першу команду. Ми маємо допомогти молодим футболістам грати на хорошому рівні – на рівні першої команди.
Також зазначу, що ми не використали усі свої моменти – у нас було ще щонайменше 6-7 можливостей, щоб забити. Але нічого страшного, нам потрібен час, адже ми мали чудову команду, яка ставала чемпіоном України, але потім довелося змінити приблизно 12 виконавців, яких ми втратили. Дехто з них добре себе проявляє в Англії та Іспанії, дехто – у Греції та інших країнах. Вітіньйо і де Пена непогано виступають у чемпіонатах Латинської Америки. Як ви бачите, у нас дуже багато хороших виконавців, але команда майже повністю змінилася.
- Ви вже зустрічалися з ФК «Львів» у першому колі, зараз це повністю нова команда з новим тренером. Як можете оцінити зміни?
- Я не буду говорити про команду суперника, це не моя справа. Я не знаю їхніх справ та проблем, і з мого боку некоректно обговорювати іншого тренера. Сподіваюся, ваша команда перемагатиме з новим наставником.
- Ви згадали про важке поле, рішення зіграти на цьому стадіоні було спробою суперника нівелювати перевагу «Динамо» у техніці та комбінаційній грі?
- Це точно було не нашим рішенням, мабуть, це вирішувала міська влада Львова, я точно не знаю. Можливо, для господарів грати на «Львів Арені» було задорого. Але нічого страшного, поле – це не головна проблема. Якби ми могли грати з глядачами – це інша справа, а без них – яка різниця, на якому полі проводити гру.
- З чим пов’язана відсутність у заявці на гру Владислава Супряги та коли можна чекати на його повернення?
- Владислав мав операцію у Німеччині, після чого він досі відновлюється. Ми чекаємо на нього вже протягом двох років, і це нелегко для нас. Зараз він не у достатньо хорошій формі, щоб допомогти нам, але ми продовжуємо на нього розраховувати.
- Зважаючи на турнірну ситуацію, чи можна сказати, що нинішній чемпіонат України найцікавіший в плані боротьби за чемпіонство за всі роки вашої роботи в Україні?
- Мені б не хотілося вважати, що це найцікавіший чемпіонат, адже ми граємо без глядачів, у різних містах, переїжджаємо на довгі відстані, проводимо по 10-13 годин у потягах, тощо. Нелегко грати без наших уболівальників, бо команда не може їм віддати усе, що може на полі і отримати емоції та задоволення від футболу. Те, що відбувається зараз, це неймовірно! Я ніколи в житті не міг уявити, що доведеться грати у таких умовах. Скоріше, це найважчий чемпіонат. Але я маю бути тут, і у такій складній ситуації не залишу команду.
Ми маємо грати у футбол, щоб створювати відчуття, що життя продовжується. Це важливо, тому що люди дивляться на нас і розуміють, що воно триває. Звісно, під час війни складно грати на рівні західних команд, але вкрай важливо продовжувати підтримувати імідж українського футболу на високому рівні.
