Поруч із тридцятьма футболістами на зборі в Ізраїлі тренуються і готуються до товариських матчів два потенційні новобранці: воротар Ярослав Годзюр і захисник Євген Хачеріді. У «Динамо» вони перебувають на перегляді.
За півтора року виступів у самарських «Крилах Рад» Ярослав Годзюр (народився 6 березня 1985 року, зріст 194 см., вага 91 кг) не провів за першу команду жодного матчу. Виступав переважно за дублюючий склад. У силу ліміту на легіонерів Ярославу запропонували прийняти російське громадянство, яке б полегшило йому шлях до основного складу. Але в цей момент скаути «Динамо» зіграли на випередження, запросивши воротаря на перегляд. У команду, у якій він мріяв виступати ще з дитинства.
«Коли я в дев’ять років записався до івано-франківської спортшколи, Шовковський уже виступав у Лізі чемпіонів і за збірну України. А зараз ми разом тренуємось», - розповідає воротар. У сімнадцять років Ярослава разом із півзахисником Ігорем Худоб’якою запросили до команди другої ліги «Чорногора». Відразу ж заслужив місце в основному складі і вже через два роки привернув увагу тренерів «Газовикa-Скали» з першого дивізіону. У січні 2006 року голкіпер був на оглядинах у донецькому «Металургу». Разом із досвідченими воротарями Воробйом і Дішленковичем пройшов збори, але потім повернувся в Стрий. Через півроку більш конкретна пропозиція надійшла з Самари.
«Агент Олег Єрьомін хотів працевлаштувати мене в клуб російської прем’єр-ліги, - згадує Ярослав. – Я був не проти, адже це значно вище рівня нашої першої ліги. У «крильцях» за півтора року багато чому навчився. Із воротарями працював тренер Юрій Шишкін, дуже хороший спеціаліст. Моїм конкурентами були Олександр Макаров і Лобус. Часто спілкувався з Андрієм Гусіним. Після завершення сезону поїхав відпочивати до рідного Івано-Франківська, де й довідався про зацікавленість «Динамо».
Аби скористатись шансом Годзюру доведеться докласти максимум зусиль. Зараз на місце в воротах окрім досвідчених Шовковського і Луценка претендують Рибка, Загладько, Бойко і Кічак.
Якщо в Годзюрі тренери вбачають потенційну заміну Шовковському, то посилення центру захисту необхідне уже сьогодні. Євген Хачеріді (народився 28 липня 1987 року, зріст 195 см., зріст 82 кг.) виріс у Мелітополі і займався у місцевій футбольній школі під керівництвом тренера Станіслава Заброди до 17 років. Потім перейшов до «Олкому», а вже через до запорізького «Металургу». У вищій лізі височезний захисник так і не зіграв, через півроку повернувшись до Мелітополя. У вересні 2006 року на початковій стадії Кубка України «Олком» приймав у гостях «Динамо» і поступився 0:4. Євген відіграв півтайму. На замітку динамівським селекціонерам у тій грі захисник не потрапив, а ось поза увагою тренера «Волині» Віталія Кварцяного не залишився.
У луцькій команді Хачеріді грав на позиціях центрального захисника і опорного півзахисника. При стандартних положеннях добре виглядав у верховій боротьбі. Раз удалось відзначитись забитим м’ячем.
У Євгена батько за національністю грек, мати – українка. Вочевидь, емоційний характер і порами нестримана поведінка на полі дістались футболісту спадково. Хачеріді стверджує, що знає про своє недоліки і працює над їх усуненням. «»Минулого року через червону картку довелось пропустити чотири матчі. Лише діючий чинний гравець може зрозуміти, що відчуваєш, коли дивишся за грою своєї команди з трибуни. Тепер стараюсь стримувати емоції. В останніх матчах це вдавалось», – проаналізував футболіст.
15 листопада у матчі першої ліги «Динамо-2» - «Волинь» до Євгена була прикута неабияка увага. Захисник знав, що за ним спостерігатиме тренерський штаб «Динамо» на чолі з Олегом Лужним. Відіграв упевнено і отримав запрошення на наступний раунд – перегляд на підготовчому зборі. Наскільки успішно Євген здасть цей іспит, стане відомо на початку лютого.
www.fcdynamo.kiev.ua (Ейлат-Київ)