Гартланд зрівнює рахунок |
По закінченню матчу «Динамо» – «Дрогеда» численні глядачі аплодисментами проводжали ірландську команду. Справді, підопічні Пола Дуліна заслужили на компліменти на свою адресу. На виході з роздягальні «дроги» виглядали засмученими. Але нікому з журналістів в інтерв'ю не відмовили.
Грем ГАРТЛАНД:
- У нас був план на гру, якого ми прагнули дотримуватися десь до 75-ї хвилини. Але «Динамо» зіграло блискуче. В принципі, ми знали, що доведеться грати з дуже сильним суперником, який свого часу обігравав такі гранди європейського футболу, як «Баварію» і «Барселону».
- Що ви відчули, коли забили гол?
- Коли я усвідомив, що м'яч в сітці, подивився навколо і сказав: «Хлопці, у нас є шанс!». Потім ми спробували зробити все від нас залежне, щоб ним скористатися і пройти до наступної стадії: прагнули володіти м'ячем до фінального свистка арбітра. Адам Х’юз майже втілив нашу мрію в реальність, але влучив у стійку.
- Що вам сказав тренер у перерві?
- Більше застосовувати пресинг на половині поля суперника й не давати йому атакувати ані по центру, ані з флангів. Але у ваших нападників гра йшла не дуже добре, а от центральних півзахисників було складно переграти. Ми могли відзначитися ще в першому таймі, але динамівський воротар надійно ловив м'яча. А потім «Динамо» заробило пенальті. Взагалі, мені здається, що арбітр ухвалював суперечливі рішення. Але ми не можемо скаржитися. Гадаю, кияни заслужили на два м'ячі, які нам забили, але й ми заслуговували зробити те ж саме.
- Ви пишаєтеся гідною грою проти «Динамо», або, все ж таки, засмучені, що не вдалося пройти далі?
- З одного боку, ми задоволені, що змогли забити два м'ячі настільки сильній команді. А з іншого – ми бачимо, до чого потрібно прагнути і як підвищувати рівень гри і підготовки.
- Ви були здивовані, коли київські вболівальники аплодували вам після матчу?
- Ви знаєте, ні. Із самого початку, коли ми приїхали до Києва, до нас всі поставилися доброзичливо. Готель був чудовим, стосунки з журналістами склалися добре і, взагалі, у вас дуже доброзичлива країна. Природно, вболівальники у вас теж чудові. Звичайно, під час останніх хвилин матчу їм довелося понервувати. Можливо, вони чекали, що пройти нашу команду буде значно легше, а натомість побачили чудову гру в нашому виконанні, яка справила на них велике враження.
- Ви б хотіли ще раз погостювати в Україні?
- Так, хотів би тут грати, коли тренер вирішить мене продати (сміється).
* * *
Шейн РОБІНСОН:
- Ви бачили, в цьому матчі могло трапитися все, що завгодно. Воротар «Динамо» виглядав не дуже впевнено, а те, що ми не змогли забити на останніх хвилинах, – просто невезіння. «Динамо» – постійний учасник Ліги чемпіонів, але сьогодні ми показали, що і з цією командою можна битися на рівних. Ми засмучені, оскільки справді мали всі шанси пройти далі.
- Мотивація вашої команди збільшувалася впродовж поєдинку?
- Звичайно. Маю сказати, що футболісти «Динамо» на тренуваннях працюють не більше, ніж ми. Сьогодні ми виклали на полі всі сили.
- Що ви відчували наприкінці поєдинку, коли були близькими до проходу до наступного кваліфікаційного раунду?
- У нас справді були два блискучі шанси забити третій м'яч. Адам Х’юз і я могли завоювати для «Дрогеди» поїздку до Москви.
- Тепер важко повертатиметься до матчів внутрішнього чемпіонату?
- Як би там не було, нам доведеться це зробити, адже ще належить провести низку серйозних поєдинків. У єврокубкових матчах ми маємо набиратися досвіду.
www.fcdynamo.kiev.ua