Головний тренер «Динамо» Олександр Шовковський відповів на питання представників ЗМІ перед першим матчем 3-го кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів проти «Рейнджерс», що відбудеться в польському Любліні.
- Чого ви очікуєте від матчу з «Рейнджерс»? І хто у складі суперника може бути найбільш небезпечним?
- Перш за все, вітаю вас усіх у Польщі. На жаль, це не наша домашня арена, але ви всі знаєте, яка ситуація в нашій країні, де йде війна, і ми вимушено проводимо домашні матчі в Любліні. Тож хочу подякувати цьому місту, його мешканцям, які нас приймають та роблять усе можливе, щоб ми почувалися як удома.
Безумовно, команда, проти якої нам належить зіграти у 3-му кваліфікаційному раунді Ліги чемпіонів, має велику історію. І хоча в останні десятиліття в «Рейнджерс» були певні проблеми, клуб зміг піднятися, повернутися до найвищого дивізіону, стали чемпіонами, завоювали Кубок Шотландії та Кубок ліги, і зараз перебувають на шляху повернення тих славетних традицій, які є у цього клубу. Ми з великим нетерпінням чекаємо цього протистояння для того, щоб зустрілися дві різні культури футболу. Зі свого боку будемо намагатися проявити свої найкращі якості. Але при цьому вивчали нашого суперника, і можемо очікувати загрози як від форвардів, які чудово діють на завершальній стадії, і від активних флангових гравців. Команда досвідчена, амбітна, грає у дуже швидкий футбол. Тож на нас чекає цікаве протистояння.
- Наскільки важко грати домашні матчі за кордоном, а саме в Польщі? Чи відчуваєте ви, що представляєте український народ?
- Знаєте, третій рік триває повномасштабна війна в нашій країні, уже 10 років, як вона загалом триває у нас. Безумовно, це дуже багато негативу, емоцій, позбутися від яких просто так неможливо. Вони все одно залишаються в нашому житті й, мабуть, залишаться назавжди. З іншого боку, ми маємо можливість дарувати позитивні емоції шанувальникам футболу, тим людям, які захищають наші кордони, наші домівки, роблять усе можливе, щоб футбол, як мистецтво, в нашій країні не зникнув. Ми зі свого боку хочемо дарувати приємні емоції, тому що зараз їх дійсно не вистачає. І Олімпіада, яка проходить зараз у Парижі, виступи наших олімпійців, медалі, які вони завойовують – усе це додає віри, що попри всі ці негаразди, попри війну, яка триває в нашій країні, ми зможемо пройти через цей етап, подолати це, вистояти та перемогти. І для нас дуже важливо дарувати всім цю підтримку, ми не відокремлюємо себе від України та українців. Працюємо та робимо все залежне від нас, щоб показувати, що попри все ми будемо готові відстоювати своє право на футбольному полі в рамках Fair Play, боротися та прагнути перемоги.
- Що з Дячуком, який його стан? І як почувається Тимчик?
На жаль, Максим зараз перебуває в лікарні у Варшаві. Напевно, зараз йому вже мають почати робити необхідну операцію, тому ми переживаємо за нього та бажаємо якнайшвидшого відновлення. Тимчик уже долучився до команди, почав тренуватися в загальній групі, але, безумовно, йому потрібен час, аби набрати свої найкращі кондиції.
- У двох матчах із «Партизаном» було забито багато м’ячів, так само минулого сезону «Динамо» багато забивало. Очікуєте, що надалі так само буде?
- Безумовно (посміхається). Ми працюємо над цим, робимо багато вправ на розвиток гольового чуття у гравців, але мало бути готовим – потрібно на футбольному полі вміти реалізувати весь свій потенціал, який є у кожного гравця та команди загалом.
Ми багато спілкуємося з гравцями, багато вказуємо на тактичні моменти, розбираємо ігрові моменти. Завжди є можливість покращити нашу гру. Але я завжди кажу своїм гравцям, що неважливо, де вони опинилися зараз. Важливо, що ви робите для цього, який обсяг роботи виконали, які зусилля витратили. Важливо відстежувати, не де ви перебуваєте зараз, а що ви зробили заради цього. Якщо ви навчитеся відстежувати саме це, тоді будете прогресувати кожного дня й ніколи не будете зупинятися у своєму розвитку як особисто кожен, так і команда загалом.
Готуючись до будь-якого протистояння, ми дивимося безпосередньо на той момент, як команда грала останні матчі, хто з гравців долучився до команди, хто виходив на заміну, яким чином вони взаємодіють на полі. Я не дивлюся на те, грали ми проти когось чи ні – це не має ніякого значення. Для мене важливо, в якому стані перебуває моя команда, і спромогтися розпізнати, як і за рахунок чого діє команда суперника, виходячи з чого готуватися безпосередньо до майбутньої гри.
