Найкращі матчі команд Лобановського

Найкращі матчі команд Лобановського

«ДИНАМО» – ПСВ (Нідерланди) – 3:0
9 квітня 1975. Київ. Кубок кубків. Півфінал. Перший матч.

ПСВ вважався фаворитом не тільки пари, а й усього турніру, представляючи передову на той час футбольну державу, віце-чемпіона світу. Утім, грамотно обрана тактика, високі швидкості та щільна опіка суперників дозволили господарям повністю переграти грізного суперника. Години вистачило киянам, щоб зусиллями Віктора Колотова, Володимира Онищенка та Олега Блохіна провести у ворота гостей три м'ячі, що залишилися без відповіді. «Тотальний футбол, властивий голландцям, у виконанні радянської команди зріс до рівня, який навіть у Європі зустрічається дуже рідко», – констатував наставник ейндховенців Кейс Рійверс.

«ДИНАМО» – «Ференцварош» (Угорщина) – 3:0
14 травня 1975. Базель (Швейцарія). Кубок кубків. Фінал.

Свій перший в історії єврокубковий фінал очолюване Валерієм Лобановським і Олегом Базилевичем «Динамо» провело на одному диханні. Кияни пресингували захисні редути суперника протягом більшої частини ігрового часу. У переможців відзначилися Володимир Онищенко (двічі) та Олег Блохін. Після церемонії нагородження тодішній президент УЄФА Артеміо Франкі захоплено відзначив: «І не згадаю, коли в останній раз у фіналі одна команда мала б настільки переконливу перевагу над іншою. «Динамо» – дійсно клуб екстра-класу».

«ДИНАМО» – «БАВАРІЯ» (ФРН) – 2:0
6 жовтня 1975. Київ. Суперкубок Європи. Матч-відповідь.

Три кубки європейських чемпіонів, завойовані поспіль у 1974-76 роках базовим клубом західнонімецької збірної, чинного чемпіона планети, красномовно свідчать, суперник якого рівня вийшов на поле заповненого київського 100-тисячника. Поразку від «Динамо» з рахунком 0:1 у першому матчі деякі фахівці вважали непорозумінням. Однак «дубль» Олега Блохіна, чий диво-гол приніс перемогу і в Мюнхені, став запорукою командного та його особистого тріумфу, в значній мірі наперед визначив форварда найкращим футболістом Європи. В опитуванні тижневика «Франс Футбол» киянин набрав більше балів, ніж разом четверо його конкурентів – Беккенбауер, Кройфф, Фогтс і Майер.

«ДИНАМО» – «СПАРТАК» (Москва) – 2:0
28 травня 1985. Київ. Чемпіонат СРСР.

Цей матч став однією з віх народження команди, яка в наступному сезоні підкорить своєю грою весь футбольний світ. Аншлагова дуель з найпринциповішим суперником пройшла за планом господарів, у складі яких вистрілив «дуплетом» Ігор Бєланов, остаточно підкоривши вимогливу київську публіку. Другий з голів майбутнього володаря «Золотого м'яча» став для «Динамо» 2000-м у чемпіонатах СРСР.

«РАПІД» (Австрія) – «ДИНАМО» – 1:4
5 березня 1986. Відень. Кубок кубків. Чвертьфінал. Перший матч.

Крім незручностей, зазвичай пов'язаних з підготовкою до матчів ранньою весною, завдання Лобановського ускладнило і тривале перебування майже всіх основних гравців «Динамо» в таборах національної та олімпійської збірних. У повному складі колектив зібрався тільки у Відні, за два дні до гри. Однак кияни просто знищили суперника в ігровому плані. «Дубль» Ігоря Бєланова, голи Василя Раца та Павла Яковенка зняли питання з приводу володаря півфінальної путівки. А в Києві «Рапід» отримав і другий нокаут – 1:5. Взагалі, кожного зі своїх суперників у тій кампанії «Динамо» як мінімум раз обіграло з великим рахунком.

«ДИНАМО»  «Атлетіко» (Іспанія)  3:0

2 травня 1986. Ліон (Франція). Кубок кубків. Фінал.

Забивши вже на 6-й хвилині вирішальної гри, Олександр Заваров значно ускладнив завдання «Атлетіко». Іспанці намагалися повернути контроль над серединою поля, проте всі їхні спроби кияни нейтралізували колективним відбором, пресингом і невпинним пошуком шляхів до чужих воріт. Долю зустрічі остаточно вирішили після перерви зразкові контратаки, на вістрі яких опинялися Олег Блохін і Вадим Євтушенко. «Сьогодні ми поступилися видатній команді», – визнав після матчу наставник мадридців Луїс Арагонес.

СРСР – Угорщина – 6:0

2 червня 1986. Ирапуато (Мексика). Чемпіонат світу. Груповий етап.

Недарма в ті роки, коли Лобановський очолював збірну СРСР, про неї жартували, що радянська команда – це київське «Динамо», ослаблене кількома футболістами інших клубів. За декілька днів до вильоту в Мексику змінивши на посту головного тренера Едуарда Малофєєва, Валерій Васильович включив до заявки на світову першість 12 своїх підопічних, які тільки що завоювали Кубок кубків. Немов продовжуючи ліонський фінал, ті на старті мундіалю поглумилися над угорцями, буквально не помітивши суперника. Причому реалізуй переможці всі свої гольові моменти, рахунок на табло був би двозначним. Після цієї зустрічі збірну СРСР зарахували до сонму фаворитів турніру.

Франція – СРСР – 0:2

11 жовтня 1986. Париж (Франція). Відбір Євро-88.

Півфіналісти чемпіонату світу, французи вважалися фаворитами відбіркової групи континентальної першості. Однак Мішель Платіні та його блискучі партнери покидали поле «Парк де Пренс» з опущеними головами, визнавши перемогу гостей за всіма статтями. Василь Рац, як і в матчі мексиканського мундіалю, відкрив рахунок, а Ігор Бєланов, який поставив крапку, саме в той вечір багато в чому визначив підсумки голосування в референдумі «Франс Футболу», ставши в списку його володарів спадкоємцем нинішнього президента УЄФА.

СРСР – Італія – ​​2:0

22 червня 1988. Штутгарт (ФРН). Півфінал Євро-88.

Цей поєдинок на довгі роки стане для багатьох тренерів наочним посібником для вивчення практичного застосування пресингу. Не давши створити біля своїх воріт, команда Лобановського вирішила долю фінальної путівки в середині другого тайму за рахунок влучних ударів Геннадія Литовченка та Олега Протасова. Фінал проти Нідерландів радянські футболісти також відіграли здорово, проте вирішальним чинником став геній Марко ван Бастена і Руда Гулліта.

«БАРСЕЛОНА» (Іспанія) – «ДИНАМО» – 0:4

5 листопада 1997. Ліга чемпіонів. Груповий етап.

Поразка в Києві з рахунком 0:3 не на жарт розлютило каталонців. У численних інтерв'ю гравці «Барси» стверджували, що це був лише нещасний випадок, обіцяючи помститися українському клубу на своєму полі. Вони й гадки не мали, що на «Ноу Камп» на них чекає справжня екзекуція. Не встигли господарі зрозуміти що до чого, як Андрій Шевченко вже святкував свій перший м'яч. Протягом першого тайму форвард ще двічі засмутив каталонців, а після перерви Сергій Ребров в четвертий раз покарав суперника за грубу помилку в захисті.

Юрій Корзаченко

footclub.com.ua

Інші новини

Титульний партнер
Технічний партнер
Офіційний партнер