Поразка динамівців у Дніпропетровську в черговий раз оголила проблеми, які існують в організації гри команди. Один із основних принципів - узгодженість дій великих груп гравців при виконанні командних тактичних прийомів - загалом не дотримується.
З позитивного можна відзначити лише більш-менш успішне перекривання флангових зон на своїй половині поля під час атаки суперника. Однак, справедливості заради, варто сказати, що в цьому відношенні гравці “Дніпра” не ставили перед динамівцями особливо складних завдань. Швидкого виходу до атаки великої кількості гравців, створення чисельної переваги на флангах, швидких передач м'яча на протилежний фланг під час своїх атак “Дніпро” не показав. Це суттєво полегшило динамівцям завдання створення чисельної переваги на флангах при обороні.
Що ж стосується інших типових епізодів, із жалем доводиться констатувати, що організація гри перебуває на низькому рівні.
Більшість атак знову звелося до боротьби за випадкові відскоки м'яча після довгих безадресних передач верхом. Безадресних - тому що позиція для прийому м'яча була, як правило, непідготовленою. Гравці атаки перебували у статичному положенні, щільно персонально опікувалися гравцями суперника.
Особливо критично виглядає недостатня кількість гравців групи атаки в активних зонах при передачі до штрафного майданчика суперника. Тобто, гравці “Динамо”, як правило, “недобігають” до активних зон в завершальній стадії атак.
Знову не робилося командних маневрів для звільнення зон для прийому м'яча на флангах.
Про флангову гру в атаці, точніше, про її відсутність у “Динамо”, потрібно сказати особливо. Тим паче коли доводиться відігруватися впродовж матчу й долати насичену оборону суперника, якого влаштовує рахунок. У таких випадках потрібно постійно проводити флангові атаки за участю майже всієї команди, швидкими переводами м'яча з одного флангу на інший, забіганнями, націленими передачами до штрафного майданчика, грою на випередження, ударами із середніх та дальніх дистанцій.
Система організації гри та підготовки футболістів, яка застосовувалася в київському “Динамо”, починаючи з 1974 року, мала на увазі саме такі дії. Весь навчально-тренувальний процес був підпорядкований вирішенню завдання надійного опанування ефективних командних тактик. Команда мала володіти різними тактичними прийомами, які дозволять їй вирішувати завдання всього циклу ігрової активності: оборона, перехід до атаки, атака, перехід до оборони. Але те, що ми бачимо сьогодні, є дуже далеким від нашої Системи.
Про це вже багато писалося, але віз, як говориться, й зараз там. Тому висновок напрошується один - цілеспрямована навчально-тренувальна робота, яка мала б за мету опанування ефективних командних тактик, судячи з усього, в “Динамо” відсутня, - цитує Олега Базилевича www.ronin.com.ua
* фото В.Раснера