- Я тут живу й, безперечно, поділяю позицію українського народу. Всі втомилися від Януковича. Бізнес у людей відбирали зі страшною силою, нахабно й нічого не пояснюючи. Людина просто втратила всі моральні орієнтири.
У мене друзі по всій Україні, й те, що розповідають люди зі східних областей, різко контрастує з тим, що показують на російському телебаченні. Й вони, й їхні батьки чомусь не рвуться до Росії та не збираються відділятися від України. Їм довіряю найбільше. Бо на російських та українських каналах показують практично одну й ту ж картинку, але зі взаємовиключними коментарями. Знаю лише, що в цій війні переможців не буде, вона може тривати нескінченно. Україна свою землю не віддасть. Але й ті, хто розпочав цю війну, просто так не підуть. На минулих вихідних я був на весіллі. Даша Кочергіна (дочка прославленої радянської гандболістки Тетяни Кочергіної - ред.) виходила заміж. А наступного дня її чоловік поїхав до зони дій АТО - разом із друзями. Причому необхідне екіпірування вони придбали на власні кошти. Люди впевнені, що батьківщину потрібно захищати. Здається, це важко зрозуміти: людина лише одружилася, його ніхто не викликає, а він усе одно йде на війну. І дружина, варто віддати їй належне, його відпускає.
Я часто проїжджаю повз військкоматів та завжди бачу багато людей. Деяким по 50, а то й по 60 років. Усі вони служили в Радянській армії та мають необхідні навички. Так і пояснюють воєнкомам: мовляв, краще відправте нас, ніж молодих хлопців, які й автомата в очі не бачили. Озирнись навколо. Начебто все йде, як завжди, і слідів війни ніде не видно. Працюють кафе та ресторани. Гуляють люди. Вони сміються, сваряться, цілуються - як ще в сотні столиць по всій земній кулі. Але, звичайно, всі відчувають, що війна поруч. Народ об'єднується в бажанні дати відсіч тим, кому вигідно це кровопролиття.
* використано витяги з інтерв'ю www.pressball.by
