- Цього року з життя пішли відомі в минулому футболісти «Динамо» (Київ) – Валентин Белькевич, Андрій Баль, Андрій Гусін, Віктор Серебряников…
- Після такого питання й продовжувати щось казати важко. За цей рік багато чого довелося переоцінити, оскільки він був справді чорним для всієї динамівської сім’ї. Важко казати, тому що дуже рано пішли дорогі та близькі люди. Для нас вони були не лише футболістами, не лише динамівцями, а й друзями, батьками, чоловіками. Але ми повинні мати сили, аби пережити це. Найголовніше – пам’ятати про них. Хоча не можу уявити, що їх колись забудуть…
- Повернемося до справ футбольних. З точки зору спортивного директора клубу, як би ви оцінили першу частину сезону для «Динамо» (Київ)?
- На мій погляд, перша половина чемпіонату видалася доволі вдалою, і не тому, що нам у чомусь пощастило, а цього результату ми досягли заслужено. Звичайно, певних недоліків уникнути не вдалося, були несподівані результати, але вони завжди присутні у футболі й ніхто від них не застрахований. Зараз «Динамо» перебуває на першому місці в чемпіонаті, маючи перевагу над найближчим суперником, але про чемпіонство поки казати зарано, оскільки ця перевага ще нічого не гарантує. На європейській арені, якщо не враховувати поразку в Ольборзі, команда подолала турнірну дистанцію доволі рівно, й це не може не радувати. Приємно, що команда стабілізувала свою гру, легіонери адаптувалися не лише до Києва та українського чемпіонату, але й до стилю гри команди та один одного.
- Президент клубу Ігор Суркіс в інтерв’ю нашому сайту саме відзначив роботу селекційної служби, яка свого часу порекомендувала футболістів, які зараз роблять вагомий внесок у становлення «Динамо», повернення команді духу переможця…
- Як я вже сказав, адаптація легіонерів зайняла певний період. Комусь знадобилося півтора року, комусь рік, а хтось і за півроку вийшов на високий рівень… Щоб команда почала грати, недостатньо, щоб один футболіст адаптувався в новій команді, а інші – ні. Селекція – доволі важка річ, особливо в нашій країні, тим паче за нинішніх реалій. Важко дати стовідсоткову гарантію, що той чи інший гравець заграє в нашому клубі, в нашому чемпіонаті. У нас у селекційній службі працюють дуже досвідчені люди – Андрій Біба, Володимир Веремієв, Андрій Баль (працював…), – які можуть чітко та швидко визначити переваги того чи іншого футболіста, а також його перспективи заграти в нашому клубі. Звичайно, не завжди ми можемо придбати гравця, якого хотілося би, тому, як правило, в нас є три-чотири кандидатури на одну позицію. До цього списку потрапляють лише футболісти, які, на нашу думку, не просто можуть грати на високому рівні, а можуть підсилити нашу команду. Це найголовніше. Наша філософія така – якщо ми запрошуємо іноземця, він має бути на голову сильнішим від українця. За нього платяться великі гроші, йому надається висока зарплата, й, відповідно, він має відпрацьовувати все це на полі та давати результат.
- Приємно відзначити й те, що навіть за тієї складної політичної та економічної ситуації, що склалася в нашій країні, жоден із легіонерів «Динамо» не висловив бажання залишити команду…
- Перш за все, коли ти приходиш до нового клубу, ти чудово знаєш, яка в тебе буде зарплата та подальший спосіб життя. Але також ти маєш розуміти, які задачі ставить твоя нова команда. Філософія «Динамо» (Київ), починаючи з 60-х років минулого століття, – лише найвищі місця. Саме вона допомагає нашому клубу бути на провідних ролях у світовому футболі. Звичайно, потрібно віддати належне й президенту, й тренерському штабу, що вони створюють ту обстановку, що панує в команді – як у тренувальному процесі, так і в побуті. На мій погляд, в нашій країні робиться набагато більше, ніж у тій же Європі, заради того, щоб іноземці почувалися комфортно. Про це я можу судити з власного досвіду, оскільки свого часу грав в Італії та Шотландії. Не можу сказати, що я жалівся на щось, адже в «Сампдорії» та «Рейнджерс» були створені хороші умови, але там усе було відрегульовано. У нашій же країні спосіб життя все ж таки відрізняється від країн Європи, й у тому, що футболісти думають лише про роботу та не замислюються про щось інше, велика заслуга керівництва клубу на чолі з президентом.
- На даний момент різні структури ФК «Динамо» (Київ) очолюють люди, які мають неабиякий міжнародний досвід – ви, Сергій Ребров, його помічник Рауль Ріанчо, наставник молодіжних команд Вісенте Гомес тощо. Зізнайтеся, коли ви грали в Італії та Шотландії, чи звертали увагу на управлінські структури місцевих клубів – тих же «Сампдорії» та «Рейнджерс», за які виступали?
- Звичайно. Мені все було цікаво: як функціонує клуб, до кого мені звертатися з різних питань, як це потрібно робити тощо. Коли я приїхав туди, перший час я більше дивився та аналізував, щоб не зробити того, що може зашкодити моєму клубу. Це дуже важливо. Але я вчився на власному досвіді, на «практиці», «теорію» же пропустив (посміхається). Звичайно, еволюція не стоїть на місці, все розвивається. Візьмемо, приміром, стандартні квадрати на тренуваннях. Якщо раніше ми могли робити будь-яку кількість дотиків у них, то зараз усе робиться набагато швидше. Те ж саме стосується й тренувального процесу загалом. Напевно, щось кардинально нове у футболі вигадати важко, але еволюція технічної, тактичної та фізичної підготовки не зупиняється. Ось тут дуже важливо не загубити ці моменти та впроваджувати всі нововведення вчасно.
- Зараз настало міжсезоння – дуже відповідальний період саме для вашого департаменту. Можете розповісти, в якому напрямку клуб буде працювати цієї зими?
- У першу чергу, я хочу пояснити специфіку футбольного ринку. Як правило, серйозні команди з висококласними футболістами, які ставлять перед собою лише найвищі завдання, не роблять гучних придбань чи продаж під час зимового трансферного вікна. Для нас же цей період набагато важливіший, ніж літній, тому що ми маємо більше часу для адаптації футболіста до стилю гри «Динамо». Плюс, потрібно обов’язково враховувати ситуацію в нашій країні, яка далеко не сприяє переговорному процесу з іноземцями, які за всіма характеристиками підходять нам. Але ми ведемо роботу, підбираємо кандидатів та зробимо все, що залежить від нас, аби впоратися з поставленими перед нами завданнями. Повторюся, це буде нелегко, але ніхто від них не відмовляється. Весь час наші селекціонери проводять у відрядженнях, переглядаючи та аналізуючи гру тих чи інших футболістів, після чого на нас чекає дуже тривалий та непростий процес переговорів. Наскільки вони будуть успішними – передбачити важко. Але є конкретні задачі, поставлені президентом та головним тренером, і ми маємо прагнути втілити їх у життя.
- Наскільки важко вмовити легіонера переїхати до нашого чемпіонату? Адже у них, як правило, є сім’ї, які, напевно, не мають великого бажання жити в Україні…
- Я більше скажу – думка рідних має першочергове значення для будь-якого футболіста. Й не всі підуть на те, аби переїхати до нас із дружиною з дітьми чи батьками. Звичайно, ніхто не відміняв грошовий аргумент, але й він не завжди може схилити гравця до переїзду.
- Лукаш Теодорчик, навпаки, казав, що сім’я відмовляла його від переходу до «Динамо», але, приїхавши до Києва та пройшовши адаптацію, він переконав їх у зворотньому та спростував усі страхи…
- Звичайно, це дуже добре. Для нас дуже важливо, аби легіонери, спілкуючись із журналістами у себе на батьківщині, розповідали, які в клубі створені для них умови для того, аби грати у футбол, та що вони не турбуються про свою безпеку, оскільки в Києві спокійна ситуація. Це великий плюс, навіть у роботі нашого департаменту. Ми віримо, що в нинішнє трансферне вікно ми зможемо знайти гравця, який захоче приїхати до нас. На даному етапі нам не потрібні масові придбання – у нас є задачі по конкретних позиціях, які ми намагаємося виконати.
- Багато гравців відзначають, що після того, як Сергій Ребров став головним тренером, вони не просто виходять на поле, але й отримують задоволення від гри. Які зміни помітили ви?
- По-перше, коли є результат, то й гра приносить задоволення. Й навпаки. Згадайте протистояння з «Бордо» в Лізі Європи. Як на мене, в Києві ми продемонстрували дуже пристойну гру та мали вигравати, але чогось не вистачило, й завдання вирішити не вдалося. У футболі немає дрібниць: якщо футболіст не забиває, віддає неточну передачу чи помиляється, за цим стоїть якась помилка. А, зібравши всіх їх до купи, й складається гра всієї команди. Звичайно, ми всі бачимо, що гра «Динамо» змінилася та почала приносити задоволення. Але на сьогоднішній момент зроблені лише перші кроки, й потрібно працювати над багатьма моментами, про які знає тренерський штаб. Межі досконалості немає, й будемо чекати від команди ще кращої гри та результатів. Чим більше українців, вихованців динамівської школи буде грати в «Динамо», тим сильнішим, на мій погляд, буде командний дух. Якщо буде ось таке «динамівське ядро», легше буде адаптуватися легіонерам, які приходитимуть до команди в майбутньому.
- Наставник «Баварії» Хосеп Гвардіола стверджує, що як би команда не виступала впродовж сезону, приходить момент, коли вона має зробити вирішальний крок. «Динамо» після зимової перерви має втримати лідируючі позиції, а це набагато важче, ніж наздоганяти суперника…
- Тим паче важко буде втримати лідерство після тривалої перерви, коли «Динамо» поступалося в чемпіонаті суперникам. Усі це розуміють. Хочу закликати вболівальників підтримати команду та бути разом із нею. Чим ближчим буде фініш чемпіонату, тим вищою буде відповідальність, збільшуватиметься тиск на футболістів. Із цим потрібно впоратися та подолати всі труднощі. Якихось рецептів тут немає, потрібно лише бути максимально зібраними, відповідальними та сконцентрованими на досягненні спільної мети. Впевнений, що так воно й буде.
Copyright © 2014 FC Dynamo Kyiv
