Сенегальський захисник Папе Діакате дав останнє перед вильотом до Києва інтерв'ю офіційному сайту французького «Нансі» www.asnl.net.
- Покидаючи «Нансі», що відчуваєш?
- Звичайно ж, дещо сумно їхати звідси. Сім років, проведених у клубі, багато для мене означають. Тим паче, у «Нансі»я прибув зовсім молодим. Але я їду, щоб продовжувати свій професійний ріст. Тому перехід до київського «Динамо» вважаю для себе позитивним.
- Не виключаєш можливості повернення до «Нансі» через кілька років?
- Чому б і ні. Але спочатку я хотів би повернутись на «Марсель Піко» (домашній стадіон «Нансі» - прим. автора) у майці «Динамо», я мій новий клуб протистояв би старому в рамках Ліги чемпіонів. Я хотів би, щоб «Нансі» продовжувало прогресувати, а я, звичайно ж, слідкуватиму за їхніми результатами.
- Які моменти із семи років, проведених у «Нансі», закарбуються на все життя?
- Можна згадати і вихід д вищого дивізіону Франції в 2005 році, і перемогу в Кубку Ліги в 2006, і два неймовірних сезони, які я провів із «Нансі» у вищому дивізіоні. Особливо хотілося б подякувати уболівальникам за ту підтримку, яку вони надають команді. Я дійсно їх дуже поважаю за це.
- Що тебе спокусило в «Динамо»?
- Упродовж останніх 17-ти років ця команда 15 разів виступала в найпрестижнішому європейському змаганні – Лізі чемпіонів. У клубу чудова інфраструктура, команда ставить перед собою найвищі цілі як у чемпіонаті, так і єврокубках. Взагалі ж, і придбання для досягнення цих цілей у клубу досить серйозні.
- Ти – найдорожче придбання «Динамо». Цей факт не давить на тебе?
- Цифри мене не цікавлять. Професіоналізм та кількість зіграних матчів – ось на що я звертаю увагу. Звичайно, певне нервування присутнє, але це природно для спортсменів.
- Життя в Україні тебе не лякає?
- Ні, ні краплі. Ми з дружиною відвідали Київ. Велика метрополія нараховує понад три мільйони жителів та дещо нагадує Париж. Київ – це також справжнє місто футболу.
- Розірвавши контракт із клубом, того ж дня ти прийшов на тренування, аби востаннє побачитись із своїми колишніми товаришами по команді…
- Ми пережили багато хороших моментів разом і я, звичайно ж, хотів попрощатись з усіма перед від’їздом. Хороші спогади не завадять мені, оскільки зовсім незабаром мені потрібно буде приживатись в абсолютно незнайомому мені колективі. Сподіваюсь, адаптація у «Динамо» пройде успішно.
