У поєдинку з казанським «Рубіном», який був першим на другому навчально-тренувальному зборі «Динамо» в Іспанії, травму отримав захисник Пап Діакате. 14-го лютого футболіст вирушить на операцію до Бельгії, після чого доведеться пройти непростий відновлювальний курс. Напередодні від'їзду Діакате дав інтерв'ю кореспонденту клубного Інформвідділу.
- Пап, усім, хто був присутній на стадіоні під час матчу з «Рубіном», стало по-справжньому лячно в той момент, коли ти отримав травму. Відразу зрозумів, що пошкодження серйозне?
- Так, я усвідомив це відразу ж, як упав на газон, оскільки раніше в мене була подібна травма. Коли мене занесли на руках до роздягальні, я сказав Юссуфу, що це мінімум на 4-6 місяців. На жаль, виявився правий...
- Ти знаходишся півтора роки в «Динамо» – і вже отримуєш третю травму. Що це – лише невезіння, чи можеш назвати іншу причину?
- Ви абсолютно маєте рацію – це невезіння. Проте, я вірю в Бога, і все, що відбувається зі мною, виходить від нього. Я ніколи нічого не боюся, а всі проблеми і неприємності роблять нас ще сильнішими. Це тільки шість місяців, після яких я повернуся і стану ще сильнішим.
- Чим зараз займаєшся на зборах, які виконуєш процедури?
- Тричі на день проходжу фізіотерапію. Всі в клубі дуже допомагають мені в психологічному плані, підбадьорюють. Я в черговий раз переконався, що «Динамо» – велика і дружня сім'я. Я вдячний усім людям, які працюють в клубі, оскільки для мене зараз дуже важливо відчувати підтримку і бачити небайдужих людей навколо себе.
- Ти повернешся до Києва перед операцією, чи поїдеш до Бельгії прямо з Іспанії?
- На операцію до доктора Мартінса я поїду прямо з Іспанії. Операція запланована на 16 лютого, після чого повернуся до України. Попрошу доктора, щоб потрапити до Києва 18 лютого, оскільки дуже хочу побувати на поєдинку «Динамо» з «Валенсією» і підтримати своїх партнерів. Сподіваюся, вони зможуть пройти «Валенсію», а там і до фіналу дійти – можливо, в ньому і я зможу зіграти (посміхається).
- Сім'я приїде до Києва підтримати тебе в цей період?
- Так, звичайно. Дружина з дітьми живуть у Києві постійно. Мої діти пішли до російськомовної школи, а дружина вчиться в університеті. Вона дуже добре знає російську мову, й іноді вдома навчає й мене.
- Пап, від імені всіх уболівальників «Динамо» бажаємо тобі швидкого одужання. Без тебе буде дуже важко в майбутніх матчах...
- Спасибі велике. Обіцяю – зі мною буде все гаразд, і я скоро повернуся на футбольне поле, щоб досягати нових перемог разом із «Динамо».
Інформаційний відділ ФК «Динамо» (Київ), з Марбельї.
