У матчі з «Чорноморцем» півзахисник Сергій Кравченко вийшов в основному складі й відзначився забитим м'ячем – дебютним для «Динамо» в сезоні 2009/2010. Після матчу Сергій поділився враженнями з журналістами.
- Погоджуюсь, що гра з «Чорноморцем» – це не показник, але нам необхідно досягати переможного результату в кожній грі. Приємно, що забили так багато м'ячів і виграли з хорошим, великим рахунком, але ми могли ще неодноразово засмутити суперника. Звичайно, є певні недопрацювання, ми не зіграли так, як цього вимагає Газзаєв. Його претензії стосувалися якості гри, нам потрібно було краще контролювати м'яча. Але одесити також не показали свою найкращу гру і не чинили належного опору, хоча я очікував від них більшого. Вони можуть грати краще, в них хороша команда, але сьогодні очевидно не все було гаразд.
- «Динамо» вже стало ближчим до «Барселони»? Гра в три нападники, під якими ще чотири півзахисники, – це стиль іспанців…
- За рахунком начебто «Барселона», а по грі нам, звичайно, до неї ще далеко.
- Ти собі знаходиш місце на полі? У матчі за Суперкубок здалося, що ти був трохи не в своїй тарілці…
- У Валерія Георгійовича є свої вимоги щодо того, як потрібно грати на моїй позиції, які, можливо, і не помітні на перший погляд. Але я прагну їх виконувати, а як це в мене виходить, оцінювати вже йому.
- В чому відмінність його підходу до гри плеймейкера?
- В тому, що я маю не тільки розігрувати м'яча, але й завжди встигати до штрафного майданчика суперника. Зокрема, в матчі проти «Ворскли» я мав постійно допомагати Мілевському, і я прагнув підтримувати кожну атаку в штрафному майданчику. Фактично діяв, як другий нападник. Можливо, я менше брав участі в організації гри, але завжди встигав бути «під» Мілевським. Руйнувати, звичайно, також потрібно, але контролем м'яча більше займається Вукоєвич.
- Пригадай два схожих моменти, один з яких ти втілив у гол, а після другого не забив. Ти закручуєш м'яча сподіваючись на те, що його або хтось зачепить, або він залетить у ворота?
- Коли забивав, я подавав, пробиваючи в рамку воріт. Такі голи трапляються часто, ніхто не торкнувся м'яча, і він залетів у ворота. У цьому є й трохи випадковості.
- Ти записав на свій рахунок перший гол «Динамо» в новому чемпіонаті. Для тебе це має особливе значення?
- Я дуже задоволений. Радий, що вийшов в основному складі, забив гол і віддав результативну передачу. Потрібно продовжувати так само, частіше виходити на поле в основному складі і грати ще краще.
- За відсутності Алієва ти виконуєш стандарти і забиваєш м'ячі. Готовий скласти йому реальну конкуренцію?
- Я не люблю і не хочу порівнювати себе з Алієвим, що намагаються робити журналісти. У нас багато атакувальних півзахисників, той же Нінкович, Корреа, Гіоане і навіть Гільєрме, який може зіграти відтягнутого форварда, тому зациклюватися на конкуренції саме з Алієвим я би не став. Суперкубковий матч ми розпочинали з двома півзахисниками, сьогодні грали двоє інших (я і Нінкович). Потім вийшли Корреа і Гіоане, плюс незабаром одужає той же Алієв. У цій грі тренер довірив мені право виконувати стандарти, я це й робив у своїй манері. Звичайно, в Саші один із найсильніших і найкращих ударів в Україні, тому конкурувати з ним важко. Кравченко – це Кравченко, а Алієв – це Алієв. Звичайно, конкуренція неабияка, але кому грати – питання до тренера.
- Сьогодні команді мали вручити золоті медалі. Чемпіонство «Динамо» здобуло, а нагород все немає…
- Не знаю. Хотілося б отримати медаль, хоча я й не так багато зробив для команди в минулому сезоні. Не впевнений, чи належить мені медаль, але якщо належить, хотілося б її отримати.
- Мілевський сказав, що ставить для себе завдання на сезон забити 16-18 м'ячів, Гусєв говорив, що мислить не так глобально, а просто хоче виграти чемпіонство. А які цілі ставиш перед собою ти?
- Особисто моя мета – якомога частіше грати, виходити в основному складі, і, звичайно, забивати м'ячі і віддавати результативні передачі. А що стосується командних цілей – стати чемпіонами, завоювати кубок і якомога вдаліше зіграти в Європі.
- Як вважаєш, Гільєрме вистачає швидкісних якостей, щоб виходити не на заміну, а в стартовому складі?
- Гільєрме хороший футболіст, але багато чого залежить від тренера. В кожного є позитивні якості. Можливо, у бразильця не дуже висока швидкість, але чудова техніка і хороше виконання. Інше питання, як тренер буде використовувати ці сильні сторони. Не можна вимагати від Гільєрме такої ж швидкості, як у Гусєва чи Ярмоленка, оскільки він гравець іншого плану. Нас зараз 20 футболістів, коли повернуться травмовані – 25-28, тренеру, напевно, також буде важко когось обрати, оскільки всі футболісти справді високого рівня. Тому можу сказати, що на мою позицію не просто конкуренція, а суперконкуренція. Звичайно, важко, але в той же час і цікаво.
- У тебе є власне пояснення такому високому травматизму в команді?
- Це просто невезіння, ніяких інших пояснень бути не може. Ані лікарі, ані хтось інший не винні в тому, що Діакате, скажімо, зламався на рівному місці, коли перестрибував через суперника, а Несмачного смикнули за руку. Про який непрофесіоналізм лікарів може бути мова, якщо все це футбольні моменти? В ситуації з Кравцем я також думаю, що доктори не винні, вони витримали ту паузу, яка була потрібна, зробили УЗІ, яке показало, що все гаразд, м'язи здорові. Це просто якась зла доля.
- Проте, така ситуація повторюється кожен рік…
- Я не знаю жодної команди, де не було б травмованих. Гадаю, якби зламалися два захисники, два півзахисники і нападник, це було б не так помітно. А коли вибувають з гри шість захисників, це, звичайно, дивно.
- Ти готовий у разі потреби перекваліфікуватися в захисника?
- Ні. В мене немає таких якостей, як у того ж Єременка, наприклад.
Інформаційний відділ ФК «Динамо» (Київ)
