Напередодні першого домашнього матчу «Динамо» з запорізьким «Металургом» у фан-клубі киян відбулась традиційна зустріч представників команди з уболівальниками. Цього разу з фанами зустрілись асистент головного тренера Сергій Овчинніков і молодий нападник Артем Кравець. Також повинні були приїхати Олег Допілка і Віталій Федорів, але перший затримався у справах, а в другого розболівся зуб, і він вирушив на прийом до стоматолога. Після урочистого посвячення в члени фан-клубу, учасники заходу відповіли на питання вболівальників. Першим взяв слово Сергій ОВЧИННІКОВ:
- Мої вітання. Дуже радий тут знаходитись, адже ми завжди граємо, перш за все, для вболівальників. Було дуже приємно бачити велику кількість наших прихильників у Дніпропетровську на грі з «Дніпром», які підтримували команду впродовж усіх 95 хвилин. Завдяки вам, нам і вдалось виграти так переконливо. Це зайвий раз доводить, що команда «Динамо» і її вболівальники – єдине ціле.
- Ви працюєте в «Динамо» вже два місяці. Не шкодуєте про перехід, адже у вас були інші пропозиції?
- Звичайно, не жалкую. Я добре знаю цю команду, її традиції й історію. Тому для мене велика честь тут працювати.
- Хотілося б вам подякувати за те, що після гри з «Дніпром» вся команда разом із Юрієм Сьоміним підійшла до нашої трибуни привітати вболівальників…
- Я вже говорив, що філософія Юрія Сьоміна – грати для вболівальників, а не заради очок, грошей чи трофеїв. Ми граємо заради вас, і робимо це з задоволенням. Так буде не лише після крупних перемог, але й після не дуже вдалих поєдинків. Футбол – це життя, у ньому всяке буває.
- Був час, коли в «Локомотива» було дуже мало фанатів, у порівнянні з іншими московськими клубами. Але, завдяки вам і вашим партнерам, вони згодом з’явились. Як удалось залучити людей на стадіон?
- Після розпаду Радянського Союзу, у нас дійсно було мало вболівальників. Пригадую матчі, коли на стадіон приходило 100 чоловік, із них 97 – наші родичі, плюс три міліціонери (сміх у залі). Але завдяки правильній політиці клубу, щирому ставленню футболістів до своєї справи, ми здобули симпатію вболівальників, і з кожним роком, ї збиралось усе більше й більше. Ми дорожили кожним фаном.
- Відомо, що в Москві за вами закріпилось прізвисько «Бос». Подейкують, що в Києві вас уже називають Hugo Boss. Чому так?
- Важко відповісти на це запитання. Напевно, у кожної людини є своє прізвисько. Не знаю, що штовхнуло моїх товаришів так мене називати, але я не проти.
- Говорять, ви дуже не любите собак. У вас вдома є четвероногий друг?
- Напевно, у всіх хтось є: в одних жінки, в інших собаки (посміхається). У мене є і те, і інше. Порода собаки – східноєвропейська вівчарка, звати Індіра.
- Правда, що на 8 березня ви подарували дружині вертоліт?
- Це було на її День народження. На 8 березня я подумав, навіщо їй два.
* * *
Артему КРАВЦЮ питання ставили переважно дівчата:
- Які у вас стосунки з досвідченими гравцями «Динамо»?
- Цілком нормальні. Вони завжди підтримують молодих хлопців, стараються допомогти порадою в важких ситуаціях. У команді атмосфера дуже хороша.
- Артеме, відомо, що ви з Дніпродзержинська. Чому вирішили продовжувати кар’єру саме в «Динамо», а не в «Дніпрі», наприклад, яке набагато ближче до вас?
- Тому що я з дитинства вболіваю за «Динамо» і хотів би спробувати свої сили саме на такому високому рівні.
- Із ким вам комфортніше грати на полі в парі: з Бангура, Мілевським чи Шацьких?
- У принципі, з усіма. На зборах мені доводилось грати у зв’язці з усіма трьома. Це футболісти високого рівня. Судячи з останньої гри в Дніпропетровську, певний контакт у мене наладився з Ісмаелем Банура.
- Яким ви бачите себе через десять років?
- Сподіваюсь, успішним футболістом, який добився з «Динамо» великих перемог. Мені хочеться саме з такої командою досягнути багато і грати на високому рівні в євро кубках і в чемпіонаті України.
- Футболісти – люди забобонні. Ви грали спочатку під 11 номером, потім під 19, а в останньому матчі – під 22. Для вас це має велике значення?
- Просто мій улюблений номер – 22. Під ним я б хотів грати і надалі. Мені подобається гра Кака і таким чином я намагаюсь його удавати.
- Ви готові повторити вчинок Тараса Михалика і прийти до нас на фан-сектор під час одного з матчів?
- Жодних проблем. Якщо не братиму в ньому участь, то обов’язково прийду.
- Як правильно вимовляти ваше прізвище: КрАвець чи КравЕць?
- Правильно – з наголосом на другий склад.
Покидаючи фан-клуб, Сергій Овчинніков і Артем Кравець поділились враженнями про зустріч з уболівальниками.
Сергій Овчинніков: «Мені все дуже сподобалось. Я досить часто беру участь у подібних заходах. Думаю, це невід’ємна частина нашої роботи. Якщо є контакт між гравцями, тренерами і вболівальниками – це прекрасно».
Артем Кравець: «Від зустрічі залишились найкращі враження. Приємно, що всі вболівальники поставились до мене доброзичливо».
www.fcdynamo.kiev.ua