У матчі зі «Спортингом» капітан «Динамо» Сергій Ребров участі не брав. Не прийшов і на стадіон, спостерігаючи за перипетіями боротьби киян і лісабонців вдома, у колі сім’ї. Перебуваючи не в кращому настрої, Сергій, і тут проявив свій професіоналізм, погодившись на інтерв’ю.
- Ще на початку тижня стало відомо, що проти «Спортинга» не зіграєш. Отримав травму на тренуванні?
- Ні, у грі з «Нафтовиком». У середині тайму хтось із суперників добре приклався по коліну. Потрібен був час на відновлення, через що не готувався до поєдинку з португальцями. У таких матчах на поле повинні виходити гравці, фізичний стан яких не викликає сумнівів.
- Виходить, через пошкодження ти і був замінений після першого тайму зустрічі з «Нафтовик-Укрнафта» ?
- Я був готовий продовжувати гру, але тренери вирішили замінити мене. Наступного дня удар дався взнаки, та настільки, що на ногу ступити було неможливо. Довелось довіритись лікарям і пройти курс реабілітації. Найголовніше, що зараз всі проблеми позаду, я тренуюсь у загальній групі, готуюсь до зустрічі з «Зорею».
- Повернемось до матчу зі «Спортингом». Поділись враженнями.
- «Динамо» заслуговувало на перемогу. Ми створили значно більше небезпечних моментів, аніж суперник. Так, у черговий раз програли і я прекрасно розумію обурення вболівальників. Найменше, на що «Динамо» заслуговувало в вівторок, - це нічия.
- Чи слід звинувачувати динамівців у відсутності прагнення до боротьби?
- У Лізі чемпіонів звинувачувати когось у цьому компоненті не варто. Тим паче, у такій важливій із турнірної із турнірної точки зору гри. Будь-який футболіст віддавався на 200 відсотків. На жаль, для перемоги цього виявилось мало. Інша ситуація була в грі з «Ромою». Італійці захопили ініціативу, а у нас зникла впевненість. Потім освоїлись, після першого пропущеного м’яча пішла рівна гра. Але все рівно, було побоювання і спогади пор минулорічний матч із «Стяуа».
- Призначення Сабо повинно було стряхнути команду, надати їй нові імпульси. Чи вдається це наставнику?
- Щось виходило в іграх із «Таврією» і «Дніпром». Резонно, що хлопці хотіли показати себе новому тренеру. Віддача і настрій були і в матчі зі «Спортингом», але підвела реалізація моментів.
- Після гри з Охтиркою Йожеф Сабо сильно критикував команду. Достатньо дісталось і тобі. Які конкретні зауваження зробив тренер при розборі гри, чим залишився незадоволеним?
- Особисто мені ніхто нічого не говорив. Поки розбору гри не було. Команда готувалась до Ліги чемпіонів. Тим паче, жоден із учасників матчу з «Нафтовиком» проти «Спортинга» у стартовому складі не вийшов. Я ж готовий визнати свої помилки. Так, не забив пенальті…Так, пробив штрафний вище воріт…У перерві мене замінили. Напевне, після цього гра команди змінилась у кращу сторону.
- Наскільки зараз у команді налагоджена комунікація гравець-тренер?
- Я, хоч і капітан команди, за всіх гравців не готовий відповідати. Але можу сказати, що не настільки важливо, чи проводяться регулярні бесіди гравців і тренера. Комусь варто зробити одне зауваження і вона відразу зрозуміє. Іншому ж годинних роз’яснень буде мало. Тут усе індивідуально.
- Сабо сказав, що тобі потрібно по-іншому подивитись на себе. Чи готовий ти слідувати вказівкам тренера?
- Звичайно, але якщо скажуть, що конкретно потрібно змінити. Мені передали слова, що я, начебто, плачу через непотрапляння до основного складу. Повір, такого ніколи не було і не буде. Це просто не по-чоловічому, навіть не уявляю, як таке можливо. Я не збираюсь нікого звинувачувати і повторю: якщо будуть конкретні зауваження по грі, я їх обов’язково врахую.
- В останні десятиліття за всіх тренерів «Динамо» в середині осені демонструвало свою кращу гру. Чому в цьому сезоні такого немає?
- Можливо, були помилки в підготовці команди. Хоча, останню гру зі «Спортингом» команда провела на хорошому рівні, на неї було цікаво дивитись. Свою лепту внесло звичайне невезіння.
- Чи бачиш перспективу в «Динамо», якщо Сабо робитиме ставку на молодих гравців?
- Я люблю «Динамо» всім серцем і повернувся до клубу після розмови з президентом. Зараз мені здається, що в мене ніхто не вірить. Усі думають, що я, а ще Ващук, Белькевич та інші гравці у віці понад 30 років, уже нічим не зможуть допомогти команді. У мене інша думка. «Динамо» завжди повинно показувати стабільність і клас гри. У складі всіх команд Європи є вікові гравці – подивіться на будь-яку заявку на Лігу чемпіонів. А паралельно потрібно підтягувати молодь. Тільки процес зміни поколінь, який у футболі ніколи не припиняється, повинен бути організованим грамотно і професіонально.
P.S. У непростий період кар’єри плече допомоги капітану підставили динамівські фани. У комюніке вони відкрито заявили Сергію пор підтримку і чекають від нього яскравих матчів і забитих м’ячів.