У матчі проти «Порту» воротар «Динамо» Станіслав Богуш, як завжди, надійно захищав свої ворота, не дозволивши одній з найсильніших команд Європи хоча б раз відзначитися у воротах «Динамо». Тому не дивно, що після матчу до Станіслава було прикуто особливу увагу журналістів, які оточили його щільним кільцем. Щоб відповісти на всі питання, нашому воротарю довелося витратити немало часу:
- «Порту» - дуже хороша команда, в якій підібрані чудові футболісти. Вони добре контролюють м'яча. Гадаю, сьогодні ми виграли перш за все за рахунок самовіддачі, проявленого характеру і бажання.
- Чому перша половина гри вийшла такою нервовою?
- Важко сказати. У перерві ми намагалися знайти відповідь на це питання і, слава Богу, вдалося вирішити цю проблему. Ми добре розпочали гру, перші 15 хвилин контролювали м'яча, непогано грали в пас, а потім з'явилася якась незрозуміла нервовість. Утім, другий тайм був зовсім іншим, ви самі це бачили.
- У другому таймі ти зіграв напрочуд надійно, а от у першому певні виходи були невиправданими. Особисто ти теж нервував?
- Такий вихід був тільки один, але в тому моменті я очевидно не встигав до м'яча. Якби стрибнув, - суддя призначив би пенальті. Тому я його відпустив. В середині першої половини зустрічі нервувала вся команда.
- Від «Порту» чекав більшого?
- Ми знали, що в суперника достатньо технічні виконавці, які добре контролюватимуть м'яча. В принципі, ніяких сюрпризів вони не піднесли, оскільки ми теж дуже добре підготувалися до цієї гри і повністю «розібрали» суперника.
- У другому таймі футболісти «Порту» часто били по воротах з дальніх дистанцій. Для тебе це стало несподіванкою?
- Ні, це футбол. Природно, що суперник загрожував воротам не тільки з близької, але і з дальньої відстані. Вони прагнули завдавати ударів в будь-якій ситуації, оскільки наш захист грав достатньо щільно біля свого штрафного майданчика, тому в них практично не було можливості туди увірватися.
- Кого б міг виокремити в складі суперника?
- Лісандро особливого враження не справив, хоча він грав достатньо настирливо. Більше сподобався гравець, який діяв зліва, здається, Родригес. Також непогано себе проявив Сектиуї, який вийшов на заміну.
- Ти багато підказуєш своїм партнерам. Вони слухаються?
- Так, але тільки тоді, коли чують мої підказки, а це буває далеко не завжди. В Туреччині міг щось донести до партнерів тільки під час подачі кутових ударів. А в грі їм доводилося розраховувати на самих себе.
- Як вважаєш, повторний матч буде легшим або важчим?
- Легшим він не буде, однозначно, але, гадаю, нам буде грати трохи «зручніше», адже ми виступатимемо перед своїми глядачами, які нас підтримають. Звичайно, хотілося б, щоб зібрався повний стадіон.
- Який з трьох проведених матчів Ліги чемпіонів був для тебе найважчим?
- Напевно, з «Арсеналом» і проти «Фенербахче». Перший був моїм дебютом проти дуже серйозного суперника, а другий – відповідальний виїзний матч, та й підтримка суперника була просто божевільною. За таких умов, коли не чутно себе, я ще не грав ніколи. Сьогодні ж поєдинок виявився спокійнішим. Якщо чесно, мені було навіть трохи ніяково, оскільки зазвичай перед грою відчуваю легке хвилювання, а цього разу його не було, що змусило задуматися, чи все зі мною гаразд. Бачите, виявилось, що все нормально.
- Після такого успіху буде легко переключитися на матчі чемпіонату України?
- У будь-якому випадку, це наша професія, і ми зобов'язані це робити. Звичайно, після подібних ігор переключатися завжди нелегко.
- Можна сказати, що твоя казка продовжується?
- Це тільки збоку здається, що це казка, а насправді – робота, плідна праця, починаючи з 7 років. Мені довелося через багато чого пройти і багато чого пережити, щоб цього досягти.
- Тебе вже хтось встиг привітати з перемогою?
- Ні, я ще не включав телефона, він у готелі. Я не беру його із собою на ігри.
- Можеш пригадати, коли «Динамо» востаннє перемагало в Лізі чемпіонів на виїзді?
- Мені говорили, що чотири роки тому.
- Це була домашня перемога над «Ромою», а на виїзді команда не вигравала вже 8 років, з 8-го березня 2000-го року. Ти не тримаєш цю статистику в голові?
- Та ні, яка статистика? Це ваша справа. А наше завдання – грати.
- Якими бачиш розклади в нашій групі після перемоги «Арсеналу» над «Фенербахче»?
- Ви знаєте, зараз усіх нас переповнюють емоції, тому ще навіть не думав про це. Завтра пристрасті вщухнуть, і готуватимемося вже до гри чемпіонату.
- Те, що «Арсенал» є фаворитом групи, заперечувати не станеш?
- Цього ніхто не заперечував і перед початком групового турніру.
- Сергій Овчинников свого часу грав у «Порту». Він не влаштовував вам екскурсію?
- Ні, та й коли? Завтра вранці ми вже повертаємося до Києва.
- А якісь додаткові настанови перед матчем від нього почув?
- Так, він говорив, що в складі «Порту» є хороші футболісти, від яких можна чекати всього, чого завгодно, в тому числі і дальніх ударів метрів з 30-35. Тому потрібно було бути дуже уважним і сконцентрованим.
- Який подарунок хотів би собі зробити до дня народження (у Станіслава день народження 25 жовтня) і як його святкуватимеш?
- Ви забігаєте далеко вперед. Я ще й сам не знаю відповіді на це питання. Головним подарунком буде перемога в Сімферополі над «Таврією».
Інформаційний відділ ФК «Динамо» (Київ), з Порту
