Сьогодні вранці до могили Валерія Лобановського на Байковому кладовищі поклали квіти рідні та близькі, динамівці різних поколінь, співробітники Федерації футболу України, Київської міської федерації футболу та міськадміністрації, ветерани, тренерський штаб молодіжного складу та «Динамо-2», співробітники ФК «Динамо» (Київ), журналісти, вболівальники.
Анатолій Сучков виступав із Лобановським у складі київського «Динамо», Олег Базилевич спочатку грав, а незабаром склав із ним тренерський тандем, що вивів киян на нову орбіту в європейському футболі. Орбіту, на висоту якої зараз намагаються рівнятися послідовники.
Володимир Мунтян та Віктор Кондратов своїх найбільших успіхів у футболі досягли в «Динамо» Лобановського, трохи пізніше престижні трофеї над головою здіймали Олексій Михайличенко, Михайло Михайлов.
Не знала рівних в Україні, зупинившись за крок від європейських вершин, команда великого тренера з Олександром Хацкевичем, Валентином Белькевичем, Віталієм Косовським та іншими динамівцями у складі.
Багато з них, а також інші вихованці та колеги Лобановського, прийшли цього дощового січневого дня до його могили. Поклали квіти, постояли, згадали...
Усвідомити значення людини, яка настільки багато зробила для України, для «Динамо» (Київ), для тисяч людей, які оточували його, можна лише після багатьох років.
«Я б усе віддав, щоб сьогодні за святковим столом підняти келих за успіхи та здоров’я мого улюбленого тренера, – не приховуючи сліз, сказав Володимир Мунтян. – На жаль, він пішов занадто рано, не сказавши свого останнього слова. Нам залишається лише пам'ятати його, дбайливо зберігаючи велику спадщину».
Людина жива, поки зберігається пам'ять про неї. Світла пам'ять про Валерія Лобановського буде вічною. На стадіоні, який носить його ім'я, біля пам'ятника, спорудженого на його честь, завжди будуть люди. Люди, для яких футбол значить більше, ніж просто гра. Так само, як це було для Валерія Васильовича.
© www.fcdynamo.kiev.ua
* фото А.Лукацького