- Так, як складалася гра і як вона закінчилася... Коли програєш 2:0 і закінчуєш 2:2, то можна сказати, що це щастя. Але в кінці гри було в якійсь мірі невдоволення. Ми грали на перемогу. Другий тайм можна поставити нам у великий плюс. Особливо, зважаючи на те, що два дні тому ми таку ж гру видали проти іншої ТОП-команди. Можу привітати своїх хлопців. І скажу сміливо: я гордий, що треную «Зорю». Навіть є гіркота, що зараз велика перерва попереду. Хотілося б знову бачити хлопців, тренуватися, грати, щоб усе йшло по накатаній. Футбол є футбол. Ми розуміємо, що потрібна пауза. Даю хлопцям три дні відпочинку. Вони його заслужили. З п'ятого числа зберемося на базі і будемо далі готуватися до ігор чемпіонату. Великий респект глядачам, які активно підтримували команду. Це комплімент нашим хлопцям, які все віддають на полі. Грають і не бояться, це найголовніше. Починає виходити те, що ми хочемо бачити.
- Наскільки складно після єврокубків було зіграти через кілька днів із «Динамо»?
- У єврокубках ми показали непоганий рівень. Грали проти ТОП-команди, яка в минулому сезоні посіла сьоме місце в Ла Лізі. Зараз про гроші ми не говоримо, лише про рівень футболу. Сьогодні ми не просто бігли, а грали у футбол. Налаштувати хлопців було неважко, адже всі знали, що ми грали проти нашого гранда. Хотілося показати теж пристойний футбол. Для мене, як тренера, важливо, що хлопці в себе повірили, і в те, що ми можемо здобути результат. У другому таймі грала одна команда в чорних футболках. Ми йшли вперед, були ближче до третього м'яча. Усі ми - єдине ціле. У роздягальні всі були дуже раді, хоча ми зіграли тільки внічию. Справедливий або не справедливий результат... Про це судити вам. За моментами ми не встигали, а іноді навіть домінували. Кожен на полі знає, що йому робити. Будемо працювати над помилками. Мені здається, що в Україні ніхто не грає в той футбол, який ми демонструємо. Але, тим не менш, хочемо поліпшити стандарти, культуру пасу. Попереду 10 днів тренувань.