У заключній серії матеріалів про підсумки виступу «Динамо» в сезоні 2007/2008 ми попросили прокоментувати гру форвардів команди Віталія Хмельницького, нападника «Динамо» 60-70 років, а нині тренера ДЮФШ «Динамо» Віталія Хмельницького.
- Я би поділив минулий сезон на дві половини: «Динамо» до і після зимової перерви виступало по-різному. Перша частина сезону була не дуже вдалою для нападників, оскільки провідний форвард команди Ісмаель Бангура часто травмувався і не брав участі у всіх матчах першого кола, внаслідок чого, не до кінця використовував свій потенціал забивного форварда. Він а так забив немало, але якби не травми, його показники, певен, були б ще кращими.
У другому колі, з приходом нового тренера Юрія Сьоміна, команда дещо «розчистилась». Юрій Павлович попрощався з групою бразильців, приміром, з тими ж Рінконом і Клебером, які також орієнтовані на атаку, але не справлялись зі своїми прямими обов’язками і перестали забивати. Новий тренер почав більше довіряти молодим і здібним футболістам, даючи їм грати у тому числі і в лінії атаки. У першу чергу, маю на увазі Артема Кравця, який помітно освіжив гру, особливо в перших матчах другого кола чемпіонату. А також Артема Мілевського, який у перших іграх виходив на заміну, але за 20 чи 30 хвилин, відведених йому на полі, приносив команді чимало користі: міг і пас оригінальний віддати, і гол забити. Таким чином, ближче до кінця чемпіонату вималювалась дуже хороша лінія форвардів, яку можна було варіювати і грати в одного, два або три нападники.
Хотілося б сказати, що Максим Шацьких забивав не так багато, як у попередні роки, і діяв менш вдало.
- На вашу думку, із чим це пов’язано?
- Із віком. У кожного футболіста, у тому числі і нападаючого, настає такий період, коли він перестає бути таким ж успішним, як п’ять або шість років тому.
Додаю, що на мій погляд, передня лінія, особливо в другому колі грала досить ефективно, тобто форварди багато забивали. Наскільки я пам’ятаю, не було жодного матчу, у якому б «Динамо» не розписалось у воротах суперника хоча б один раз. У другому півріччі кияни зіграли лише одну гру внічию – із донецьким «Металургом», але тоді рахунок був 3:3. Як виявилось згодом, цей поєдинок став вирішальним у боротьбі за чемпіонські медалі першості і не дозволив «Динамо» стати чемпіоном. Якби господарі тоді виграли, із «Металістом» в останньому турі була б зовсім інша гра. За 12 матчів другого кола команда Сьоміна могла запросто стати чемпіоном.
Я би сказав, що форварди – це основна, ключова частина команди. Півзахисники цього сезону грали не дуже добре і впевнено, захисники теж діяли невдало, з грубими помилками, та й Шовковський далеко не завжди демонстрував упевнену гру. Виходить, що лише форварди виступили так, як і повинні були: багато забивали, по-моєму, за друге коло навіть більше, ніж за перше, діяли впевнено і провели чемпіонат на своєму звично високому рівні. Це на фоні чемпіонату України, а в іграх Ліги чемпіонів, вони, звичайно, не відзначилися. Утім, як і вся команда.
- Через травми і дискваліфікації Бангура пара форвардів постійно змінювалась. А яка зв’язка нападників більше за все сподобалась вам?
- Бангура і Мілевський. Це два різнопланових форварди – Ісмаель забивний і яскравий індивідуаліст, а Артем обожнює гру в пас і сам може віддати оригінальну, оригінальну, часто п’ятою, яка, як правило, дозволяє партнеру вийти на ударну позицію, та й сам може забити. Загалом, мені подобається ця пара.
- Як ви оцінюєте поведінку Бангура в фіналі Кубка України, коли його вилучили за бійку з Єзерським?
- Негативно. Що я можу сказати? Ісмаель не стримався, вдарив суперника і фактично підвів свою команду, за що, зрозуміло, повинен бути покараний. Думаю, дискваліфікацію, він отримав заслужено. Його щастя, що Володя Єзерський не наздогнав його на шляху до роздягальні.
- Які, на ваш погляд, є перспективи у молодих нападників Ярмоленка, Кравця і Зозулі закріпитися в основному складі «Динамо»?
- Зозулю я би назвав відтягнутим форвардом, або, за старими поняттями, інсайдом. Усі вони дуже хороші хлопці. Кравець і так часто виходить на поле, і вже встиг кілька м’ячів забити, Ярмоленко також у передостанньому турі відзначився у ворота полтавської «Ворскли», а Зозуля, вийшовши на заміну, заробив пенальті. Не забувайте і про хорошого нападаючого «Динамо» Володимира Лисенка, який перебуває в оренді в київському «Арсеналі». Я б назвав його «ударним форвардом». Якщо його повернуть, буде чудово. Коли в цих хлопців буде підтримка з боку півзахисту, вони зможуть заграти в основному складі уже наступного сезону. Адже середня лінія не лише підсилює атакуючі дії команди, але й гру в обороні. Справжній півзахисник, дійсно, є наполовину захисником, тобто активно працює на оборону, допомагаючи захисникам не пропустити гол, і одночасно грає на атаку. Якщо в команди є чотири сильних півзахисники, вона відразу опиняється на крок попереду від суперника, і, думаю, може успішно грати в Лізі чемпіонів.
- Чи є певні компоненти гри, які би динамівським нападникам слід посилити?
- Я думаю, головний тренер краще знає, над чим потрібно працювати його підопічним, щоб поліпшити гру. Річ у тім, що специфіка нападника полягає в тому, що його потрібно навчити забивати голи. Йому це від природи або дано, або дані. А тренерський штаб прекрасно знає, із ким потрібно працювати над грою на випередження та над іншими технічними прийомами. Для цього проводяться спеціальні, індивідуальні та командні тренування з метою удосконалення навиків забивання м’ячів у ворота суперників.
www.fcdynamo.kiev.ua