Через одинадцять років після того, як Валерій Лобановський привів київське «Динамо» до першого тріумфу в Кубку володарів кубків, здобутому завдяки перемозі у фіналі над «Ференцварошем», клуб повторив цю звитягу, розгромивши мадридський «Атлетико» Луїса Арагонеса 3:0 на «Стад Жерлан» у Ліоні.
Протягом єврокубкової кампанії 1985-86 динамівці виглядали настільки вражаюче, що виграли всі домашні поєдинки, а також фінал із різницею мінімум у три м'ячі.
Кияни домінували протягом усієї гри, починаючи з того моменту, як Олександр Заваров відкрив рахунок уже на п'ятій хвилині матчу.
У другому таймі він, накульгуючи, змушений був залишити поле.
Команда Лобановського використовувала жорсткий пресинг та реактивно виходила з оборони. Кияни також добре організовували контратаки, що в кінцевому результаті й утілилося у другий гол.
Василь Рац пройшов лівим флангом та відпасував у центр на Ігоря Бєланова, який зробив два дотики й, не дивлячись, перевів м'яч правіше на Вадима Євтушенка, який, у свою чергу, підключив до атаки Олега Блохіна. Форвард «Динамо» обережно перекинув м'яча через воротаря «Атлетико».
Перемога була в кишені, хоча часу ще було достатньо для того, щоб Євтушенко забив третій м'яч киян. Після матчу пригнічений Арагонес заявив: «У нас не було жодного шансу».
Тренер та його команда
Валерій Лобановський
Відомий завдяки своєму науковому підходу до роботи та жорсткій дисципліні в його командах, він тричі ставав біля керма «Динамо», в результаті вигравши 13 чемпіонатів СРСР, дев'ять національних кубків та два Кубка володарів кубків.
Валерій Лобановський називав стиль гри своєї команди «універсальним». Він навчав гравців атакувати й захищатися як єдине ціле. Коли кияни володіли м'ячем, вони намагалися атакувати широким фронтом, а коли захищалися, пресингували суперника й позбавляли його простору.
Лобановський тренував і національні збірні. Тричі він очолював збірну СРСР, а також працював із командами ОАЕ, Кувейту та України.
Він помер у 2002-му, коли йому було 63.
www.fcdynamo.kiev.ua
