- Жерсоне, вітаємо тебе в Києві! Це найбільший клуб у твоїй кар’єрі?
- Так, це виклик для мене. «Динамо» - великий клуб, який я знаю з дитинства. Зараз я тут, і емоції найпозитивніші.
- Кого ти знаєш з колишніх гравців «Динамо»?
- Звичайно, перший, хто приходить мені на думку, - це Андрій Шевченко, великий гравець і тренер, який вніс значний вклад у розвиток «Динамо». Для мене це величезна мотивація для того, щоб довести свої здібності і працювати далі.
- Коли надійшла пропозиція від «Динамо», ти одразу погодився?
- У мене такий принцип, що я завжди беру час для того, щоб подумати. Я все зважив, поспілкувався зі своїм менеджером. Мені серце підказало, що це правильний крок. Я щасливий його зробити і рухатися далі.
- В Азії грають в інший футбол. Чи зможеш ти адаптуватися до українського?
- Звичайно, я в цьому впевнений, тому що я дуже люблю нові виклики. Вони мотивують працювати. Я по натурі лідер. Знаю, що тут прекрасний колектив та команда. Поки не знайомий з динамівцями особисто, але сподіваюсь що так і буде. Знаю, що якщо буду працювати, віддавати самого себе повністю, результат буде.
- Ти можеш зіграти на декількох позиціях, але де тобі найкомфортніше?
- На мою думку, мені найкомфортніше грати лівим вінгером, але я футболіст, який працює на команду і відштовхується від її інтересів. Можу грати в центрі, на правому фланзі. Там, де я потрібен команді, там буду грати та віддавати всього себе «Динамо», аби досягти результатів.
- Чому обрав саме 22 номер?
- Це новий для мене номер, під ним я ще не грав у жодному клубі. Але розумію, що є певні обмеження і потрібно обирати серед тих номерів, які є вільними. До цього я ставлюся так: новий номер - новий виклик. Це один з елементів, щоб рухатись уперед і на позитиві працювати.
- Уболівальники жартують, що твій автогол у ворота збірної Люксембургу був домовленістю з українцями через трансфер до «Динамо»...
- Автоголи - частина гри. Якщо повертатися до того епізоду, я зіграв у м'яч, тому що думав, що якщо не зіграю, простріл замкне гравець збірної України, який був у мене за спиною. Але вийшло так, що я забив автогол. Я вже забув про це і рухаюся далі. Цей момент міг трапитися і в матчі зі збірною Португалії, і з будь-якою іншою командою. Помилки - частина гри, і я зробив висновки. Сподіваюсь, що такого більше не буде. Ці уроки роблять нас сильнішими, вправнішими.
- Ти грав проти збірної України, як оціниш рівень українських гравців?
- Коли ми грали зі збірною України, знали, що це хороша, сильна команда. Розумію, що багато футболістів, які грають за збірну України, виступають за кордоном. Тому з цієї точки зору мені поки важко сформувати своє враження стосовно рівня чемпіонату України. Але є багато гравців збірної України, які грають тут. Рівень команди високій і ваших гравців знають за межами України.
- Чи відомо тобі про запеклу боротьбу між донецьким «Шахтарем» та київським «Динамо»?
- Так, знаю про це. Тепер я тут, і знаю, що ми будемо битися та боротися, щоб перемогти!
