У раунді плей-оф Ліги Європи УЄФА «Динамо» зустрінеться з тель-авівським «Маккабі».

Як і «Динамо», ізраїльський клуб проводить домашні єврокубкові поєдинки не у своїй країні. Домашня для «Маккабі» гра відбудеться у сербському місті Бачка-Топола на «ТСЦ Арені» у четвер, 21 серпня. Матч-відповідь, домашній для «Динамо» - за тиждень у польському місті Люблін. 

Представляємо нашого найближчого суперника. 

Візитка

Офіційна назва: Maccabi Tel Aviv FC

Рік заснування: 1906

Домашній стадіон: «Блумфілд» (29,400 місць),  у єврокубках – TSC Arena (Бачка-Топола, Сербія, 4,500 місць)

Власник – Мітчелл Голдгар

Президент – Джек Ангелідіс

Головний тренер – Жарко Лазетич

Позиція в ізраїльській Премʼєр-Лізі 2024/2025: 1

Титули 

Чемпіон Ізраїлю (26): 1935–36, 1937, 1939, 1941–42, 1946–47, 1949–50, 1951–52, 1953–54, 1955–56, 1957–58, 1967–68, 1969–70, 1971–72, 1976–77, 1978–79, 1991–92, 1994–95, 1995–96, 2002–03, 2012–13, 2013–14, 2014–15, 2018–19, 2019–20, 2023–24, 2024–25.

Володар Кубка Ізраїлю (24): 1928–29, 1929–30, 1932–33, 1940–41, 1945–46, 1946–47, 1953–54, 1954–55, 1957–58, 1958–59, 1963–64, 1964–65, 1966–67, 1969–70, 1976–77, 1986–87, 1987–88, 1993–94, 1995–96, 2000–01, 2001–02, 2004–05, 2014–15, 2020–21.

Володар Суперкубка Ізраїлю (8): 1965, 1968, 1977, 1979, 1988, 2019, 2020, 2024. 

Переможець Клубного чемпіонату Азії (2): 1968-69, 1970–71. 

Володар Кубка Тото (9): 1992–93, 1998–99, 2008–09, 2014–15, 2017–18, 2018–19, 2020, 2023–24, 2024–25. 

Рекорди та досягнення

Єдина команда, яка ніколи не вилітала з вищого дивізіону Ізраїлю. Найнижча позиція в лізі — 12 (1987/88)

Команда з найбільшою кількістю «золотих дублів» — 7 (1946/47, 1953/54, 1957/58, 1969/70, 1976/77, 1995/96, 2014/15)

Єдина команда, яка виграла «золотий дубль» без програшів у обох турнірах — 2 (1953/54, 1957/58)

Найдовша безпрограшна серія в чемпіонаті — 44 матчі (10 листопада 1951 — 5 березня 1955)

Рекордна кількість перемог за сезон в чемпіонаті — 30 (1966/68)

Рекордна кількість забитих голів за сезон в чемпіонаті — 103 (1949/50)

Найбільша перемога в чемпіонаті — 13:0 (проти «Маккабі» (Рішон-ле-Ціон), 1950)

Найбільша перемога в турнірах під егідою УЄФА — 6:0 (проти «Жальгіріса», 2001 і «Желєзнічара», 2011)

Найбільша поразка в турнірах під егідою УЄФА — 1:6 (проти «Олмпіакоса», 2024)

Рекордсмен за кількістю голів за сезон в чемпіонаті — 35 (Еран Захаві, 2015/16)

Найкращий бомбардир клубу в історії — Аві Німні, 174

Найбільша кількість матчів за клуб в історії — Менахем Белло, 498.

Історія 

Заснований 1906 року в Яффі як «Маккабі га-Рішон-ле-Ціон», це найстаріший і найбільш титулований футбольний клуб Ізраїлю. Зі заснуванням міста Тель-Авів у 1909 році, клуб змінив назву на «Маккабі». У 1922 році «Маккабі» стало першим єврейським футбольним клубом, який брав участь у місцевих змаганнях. Значення назви «Маккабі» – «нема такого, як ти серед богів» — є невід'ємною частиною характеру команди, на емблемі якої зображена зірка Давида, щоб представляти єврейський народ. 

«Маккабі» має в активі більше трофеїв, ніж будь-який інший ізраїльський клуб, здобувши 26 титулів ізраїльської Прем'єр-ліги, 24 Кубки Ізраїлю, 9 Кубків Тото, 8 Суперкубки Ізраїлю та 2 титули Азійського клубного чемпіонату до того, як Ізраїль був виключений з АФК у 1974 році. 

«Маккабі» — єдина футбольна команда, яка ніколи не вилітала з ізраїльської Прем'єр-ліги, і одна з трьох ізраїльських команд, які коли-небудь проходили до групового етапу Ліги чемпіонів УЄФА. Клуб названий на честь Макавеїв та інвестує у розвиток і виховання молодих талантів: клуб керує трьома футбольними академіями в районі Тель-Авіва в рамках своєї молодіжної програми, працюючи з понад 750 дітьми віком від 6 до 15 років, а також 17 юнацьких команд з 400 гравцями від 9 до 19 років. Ці команди, як правило, успішно змагаються в місцевих і національних лігах.

Клуб було засновано групою хлопців віком від 14 до 16 років напередодні Песаху 1906 року. Вони вирішили заснувати перший єврейський футбольний клуб на території тодішньої Османської Палестини. В результаті був створений клуб «Маккабі га-Рішон-ле-Ціон». 

Офіційні турніри почали проводитися в 1928 році зі створенням Палестинської футбольної асоціації, яка стала членом ФІФА. У 1929 році команда виграла свій перший трофей — Кубок Палестини. У 1941 році «Маккабі» виграло свій перший «золотий дубль», вигравши як чемпіонат, так і Кубок, перемігши у фіналі «Хапоель» (Тель-Авів) з рахунком 2:1.

Найбільш успішними періодами в історії клубу були 1950-ті, період після проголошення незалежності Ізраїлю. У цей період команда пʼять разів ставала чемпіоном країни. У нову еру успішними для клубу стали 2010-ті, коли клуб із Тель-Авіва тріумфував пʼять разів та грав у основному раунді Ліги чемпіонів. 

Цікаво, що до початку 1940-х років «Маккабі» грало у синьо-білій формі, а прізвисько команди було «сині», поки у 1942 році, на знак солідарності з євреями Європи, яких переслідували нацисти та змушували носити жовту нашивку, гравець команди Йосеф Мирманович не запропонував «Маккабі» грати в жовтих футболках на додаток до традиційних синіх, що використовувалися до того часу. Пропозицію прийняло керівництво клубу, і з того часу кольори команди стали жовто-синіми, причому жовтий замінив синій як основний колір, тоді як старий синій колір став другорядним кольором команди замість білого, який з роками також повернувся, але вже як третьорядний. Таким чином, жовтий колір став головною візитівкою команди, і згодом різні інші команди товариства «Маккабі» з різних міст пішли за «Маккабі» з Тель-Авіва та почали використовувати жовтий колір.

Міжнародний досвід та зустрічі з «Динамо»

Тель-авівський «Маккабі» є постійним представником своєї країни на єврокубковій арені. 

Перший досвід міжнародних матчів клуб отримав на початку 1920-х років. Після переходу Палестини під Британський протекторат, «Маккабі» (Тель-Авів) стало відоме як найсильніша футбольна команда в Палестині та проводив численні товариські матчі, в основному проти британських команд.

У 1936 році «Маккабі» запросили в турне до Сполучених Штатів. По дорозі туди клуб зіграв у Франції з паризьким «Расінгом» та «Ліллем», програвши обидва матчі. У Сполучених Штатах «Маккабі» перемогло команду збірної Нью-Йорка перед 50 000 глядачів на стадіоні «Янкі», а потім також перемогло команду Американської футбольної ліги в Брукліні та Філадельфії, а у Канаді зіграло внічию зі збірною Торонто. Після цього «Маккабі» продовжило своє турне по США, програвши командам «Сент-Луїс Старз» та «Бостон Селтікс».

У 1961-му році бразильський «Сантос» з легендарним Пеле у складі відвідав Ізраїль, аби зіграти товариський матч проти команди, що складалася з найкращих гравців як «Маккабі» (Тель-Авів), так і «Хапоеля» (Петах-Тіква). Але навіть об'єднані сили двох найкращих клубів країни не змогли зрівнятися з бразильцями, які перемогли з рахунком 3:1. 

Перший світовий тріумф «Маккабі» здобуло у 1969 році. На той час ізраїльські клуби виступали в Азійському клубному чемпіонаті. «Маккабі» став другим ізраїльським футбольним клубом в історії країни, який виграв міжнародне змагання, перемігши у фіналі південнокорейський клуб «Янджі» в додатковий час завдяки голу нападника Дрора Бар Нура.

У 1971 році «Маккабі» знову дістався фіналу Азійського клубного чемпіонату, де мав зустрітись з іракським клубом «Аль-Шорта». Утім, іракський клуб оголосив, що не братиме участі у фіналі з політичних причин, тому перемогу було присуджено «Маккабі» з рахунком 2:0, завдяки чому клуб вдруге став найсильнішою командою Азії.

З приєднанням Ізраїлю до європейського футболу у 1992 році, «Маккабі» (Тель-Авів) також отримало щанс залишити свій слід у цьому престижному змаганні. Сезон 1992/93 років став дебютним, коли «Маккабі» взяло участь у кваліфікації Ліги чемпіонів УЄФА, і в першому раунді вони перемогли мальтійський клуб «Валлетта», але програли бельгійському «Брюгге» у другому раунді. Довгий час «Маккабі» не вдавалося подолати кваліфікацію найпрестижнішого клубного євротурніру, а у Кубку Кубків та Кубку УЄФА команда теж вибувала на ранніх стадіях. 

Вперше до основного раунду Ліги чемпіонів «Маккабі» пробився у сезоні 2004/05, перемігши в останньому раунді кваліфікації грецький ПАОК (Салоніки). Потрапивши до «групи смерті» разом із німецькою «Баварією», італійським «Ювентусом» та нідерландським «Аяксом», «Маккабі» вдалося завершити груповий етап з чотирма очками – перемога над «Аяксом» та нічия з «Ювентусом».

У 2009 році новим власником клубу став канадський мільярдер Мітчел Голдхар. На початку 2010-х клуб провів рекордну за бюджетом для Ізраїлю трансферну кампанію. У сезоні 2011/12 «Маккабі» вперше в історії вийшов до групового етапу Ліги Європи, де потрапив в одну групу з київським «Динамо», а також з «Бешикташем» та «Сток Сіті». У підсумку ізраїльський клуб єдині свої очки набрав саме у матчах з «Динамо», двічі зігравши з київським клубом внічию (1:1, 3:3). 

Наступна зустріч з киянами відбулася у сезоні 2015/16, коли «Маккабі» вперше за 11 років знову кваліфікувалося до групового раунду Ліги чемпіонів. Тель-авівський клуб програв усі шість матчів групи – крім «Динамо» також двічі поступившись «Челсі» та «Порту». 

Нинішній стан справ 

Останні два сезони були чемпіонськими для клубу. У 2024 році під керівництвом Роббі Кіна «Маккабі» виграв Кубок Тото і 25-те чемпіонство у своїй історії. Під час святкування цієї перемоги після гри команда показала нову емблему клубу з 5 зірками, що символізують 25 перемог у чемпіонаті. Також команда вдало виступила у єврокубках, вийшовши до 1/8 фіналу Ліги конференцій. 

Сезон 2024/25 команда розпочала під керівництвом нового тренера, Жарко Лазтича, з яким кваліфікувалася до групового етапу Ліги Європи, посівши підсумкове 29-е місце. У грудні 2024 року команда виграла свій дев'ятий Кубок Тото, перемігши у фіналі «Маккабі» (Хайфа), а за підсумками сезону виграла свій другий чемпіонський титул поспіль. В кінці останньої гри команда провела церемонію прощання зі своєю легендою Захаві, який вирішив завершити кар'єру.

Наставник 

Очолює команду 43-річний сербський спеціаліст Жарко Лазетич. Під час ігрової карʼєри грав на позиції форварда. Вихованець белградської «Црвени Звезди», на дорослому рівні дебютував у клубі «Обилич». Також виступав за сербські «Сартид», «Белград», «Бажанію», «Партизан», «Войводину», «Явор», грецький «Родос» та індонезійський «Персіс Соло». У сезоні 2005/06 став найкращим бомбардиром Першої ліги Сербії. У сезоні 2007/08 виграв чемпіонат та Кубок Сербії разом із «Партизаном».

Тренерську карʼєру Лазетич розпочав в клубі «Срем» (Яково) з Сербської ліги Белград влітку 2014 року. З 2015 року працював асистентом Івана Томича спершу в «Телеоптику», згодом у «Партизані». Також очолював юнацьку команду «Партизан», з якою виграв юнацький чемпіонат Сербії. Працював також асистентом Мирослава Джукича та Зорана Мірковича, після звільнення останнього виконував обовʼязки головного тренера протягом двох матчів. 

У квітні 2019 року Лазетич очолив «Телеоптик», але не врятував команду від вильоту до 3-го дивізіону. У 2020 – 2021 очолював «Металац». 

Залишив клуб у листопаді 2021 року, аби очолити клуб ТСЦ (Бачка-Топола). 

24 червня 2024 року Лазетича було призначено тренером «Маккабі» (Тель-Авів). У сезоні 2024/25 він вивів команду до групового етапу Ліги Європи після перемоги 3:0 та 5:1 у кваліфікації над своєю колишньою командою, ТСЦ. Цікаво, що тепер «Маккабі» проводить домашні єврокубкові матчі саме на стадіоні клубу ТСЦ у Бачці-Тополі. 

У першому ж сезоні на чолі «Маккабі» сербський спеціаліст привів клуб до перемоги в Кубку Тото 2024/25 (Кубок ліги) та чемпіонаті Ізраїлю, після чого 4 червня 2025 року продовжив свій контракт з клубом ще на один сезон.