Продовжуємо розповідь про шлях київського «Динамо» до другого тріумфу в розіграшах Кубку кубків. Невдовзі тій пам'ятній перемозі виповниться 40 років.
Сьогоднішня історія – про переконливий «камбек» у протистоянні з нідерландським «Утрехтом».
Отже, стартувавши з виїзної поразки, підопічні Валерія Лобановського (на фото внизу – тренерська лава киян під час матчу з «Утрехтом»), без сумніву, налаштовувалися на домашній тріумф у дуелі-відповіді. Дві гри стартового єврокубкового раунду розділили пауза на матч збірної Союзу (в якому до перемоги над Данією доклали зусиль п’ятеро динамівців) і мінімальна поразка киян від традиційно непоступливого в рідних стінах вільнюського «Жальгіріса».
«Утрехту», ймовірно, було ще тяжче після європейського випробування – в черговій зустрічі чемпіонату Нідерландів наш суперник за всіма статтями поступився «Харлему» (0:3).
«Фахівці та любителі футболу помітили, що голландці грали жорстко, – нагадав напередодні повторної зустрічі Лобановський. – В атаці вони дуже часто надсилали м'яч своєму височенному центрфорварду ван Луну. Той головою робив передачі чи сам завдавав ударів, забивши у ворота «Динамо» другий гол. Наші захисники не були готові до боротьби з ним, адже футболіста такого зросту в командах нашої вищої ліги немає – відповідно не було й досвіду. Та, впевнений, протиотруту ми знайдемо...»
Гол невисокого Крюйса, котрого знову проґавили в центрі карного майданчика, дозволивши завдати влучного удару головою, міг би шокувати кого завгодно, тільки не київських динамівців у той жовтневий вечір. Мабуть, саме матч із «Утрехтом» на переповненому Республіканському стадіоні найхарактерніше відобразив можливості тодішньої команди-зірки Лобановського. Переглядаючи, не втомлюєшся захоплюватися швидкостями, злагодженістю взаємодії, колективною та індивідуальною майстерністю переможців. І розумієш, чому гру цього колективу назвуть «футболом ХХI століття».
«На восьмій хвилині матчу в Києві загальний рахунок став 3:1 на користь «Утрехта», – згадував Валерій Васильович у своєму «Нескінченному матчі». – Гол Крюйса змусив на якийсь час замовкнути стотисячні трибуни, але не викликав жодних проявів знервованості у нашої команди. Мабуть, на лавці ми переживали більше, ніж гравці на полі. Мені здалося навіть, що наші футболісти, які перебували в «епіцентрі» гола, весело перемовлялися та посміхалися, дістаючи м'яч із сітки. Який би злий не був на них тоді, відзначив про себе: це – вияв упевненості та класу.
Повне задоволення від матчу залишається лише тоді, коли досягнуто результату та здійснено задумане. Матч із «Утрехтом» у Києві запам'ятався саме з цієї причини. Чотири м'ячі у ворота ван Еде не були межею для наших хлопців, вони штучно пригальмували після четвертого, і їх можна було зрозуміти: справу зроблено».
Фото Василя Раца з тейпом на пошкодженій голові, мабуть, найяскравіше ілюструє те, з яким настроєм вийшли господарі на цю гру. Якщо суперник і плекав якісь надії, вони швидко розтанули.
Напрочуд ефектно оформив миттєву відповідь на гол Крюйса Олег Блохін: у дотик, «чужою» правою, в самісіньку дев'ятку! Іван Яремчук довів, що не тільки в Голландії літають навіть малюки – виграв повітряну дуель у штовханині після подачі Василем Рацем кутового й акробатичного етюду у виконанні Андрія Баля (цей гол – на фото внизу). Уперед за підсумками двох матчів «біло-синіх» вивів Олександр Заваров – найкращий гравець зустрічі (на головному фото втікає від ван Луна). «Контрольний постріл» залишив за собою прудкий Вадим Євтушенко.
Кубок кубків-1985/86. 1/16 фіналу. Матч-відповідь
«ДИНАМО» Київ – «УТРЕХТ» Нідерланди 4:1 (2:1). 2 жовтня 1985 р. Київ. Республіканський стадіон. 100 062 глядачі.
Голи: 0:1 Крюйс (8), 1:1 Блохін (10), 2:1 Яремчук (20), 3:1 Заваров (53), 4:1 Євтушенко (60).
«Динамо»: Михайлов, Безсонов, Яремчук, Кузнєцов, Дем'яненко, Рац, Яковенко (Балтача, 82), Баль, Заваров, Євтушенко, Блохін (Бєланов, 71). Тренер – Лобановський.
«Утрехт»: ван Еде, Верріпс, Рійсберген, ду Хатінір, Пломп, Воутерс, Аделар, ван дер Варт, ван Лун, Крюйс, Хофт (Годе, 45). Тренер – де Руйтер.
Арбітр – Токат, асистенти – Караузан, Челік (Туреччина).
Попередження: Годе (47).
Кубок кубків-1985/86. Шлях до вершини. «Утрехт» – «Динамо»
Наставник голландців Нол де Руйтер тоді не прийшов на пресконференцію, за нього у спілкуванні з журналістами відбувся президент клубу Тео Альберс. «Ми знали, що в Києві на нас чекає складна гра, але й уявити не могли, наскільки блискуче діятиме суперник! – не приховував захоплення високий гість. – Якщо в наступних поєдинках Кубку кубків ваша команда гратиме в такому ж стилі, фінал турніру без неї не обійдеться».
Інші матчі 1/16 фіналу
«Зуррієк» (Мальта) – «Байєр» Юрдінген (ФРН) 0:3, 0:9
«Рапід» (Австрія) – «Татабанья» (Угорщина) 5:0, 1:1
«Монако» (Франція) – «Університатя» Крайова (Румунія) 2:0, 0:3
АЕЛ (Кіпр) – «Дукла» Прага (Чехословаччина) 2:2, 0:4
АІК (Швеція) – «Діфферданж» (Люксембург) 8:0, 5:0
«Ларісса» (Греція) – «Сампдорія» (Італія) 1:1, 0:1
«Люнгбю» (Данія) – «Голуей Юнайтед» (Ірландія) 1:0, 3:2
«Црвена Звєзда» (Югославія) – «Арау» (Швейцарія) 2:0, 2:2
«Фредрікстад» (Норвегія) – «Бангор Сіті» (Вельс) 1:1, 0:0
«Атлетико» Мадрид (Іспанія) – «Селтик» (Шотландія) 1:1, 2:1
ГІК (Фінляндія) – «Фламуртарі» (Албанія) 3:2, 2:1
«Серкль Брюгге» (Бельгія) – «Динамо» Дрезден (НДР) 3:2, 1:2
«Галатасарай» (Туреччина) – «Відзев» (Польща) 1:0, 1:2
«Фрам» (Ісландія) – «Гленторан» (Північна Ірландія) 3:1, 0:1
Португальська «Бенфіка» автоматично пройшла до наступного раунду після зняття зі змагань болгарського ЦСКА.
На прохання кореспондента «Вечірнього Києва» Олександра Липенка яскравий виступ господарів прокоментував екс-півзахисник «Динамо», володар Кубка кубків Володимир Трошкін, котрий передрік перемогу киян із розривом саме у три м'ячі.
«Сьогодні я подумки перенісся в 1975-й – рік європейського тріумфу «Динамо», – сказав він. – Таким же був інтерес до кожної гри, так же вітали нас переповнені трибуни Республіканського стадіону. Хочеться побажати гравцям нинішнього складу якнайчастіше ставати головними дійовими особами прекрасних футбольних спектаклів. Скоро ми дізнаємося, хто стане наступним суперником киян. Але кого б не визначив жереб, нашій команді зараз до снаги зіграти на рівних із будь-яким учасником розіграшу...»
Юрій КОРЗАЧЕНКО
