Сьогодні на заміській базі в Кончі-Заспі відбулася презентація новачка команди, Адміра Мехмеді. Отримавши з рук головного тренера футболку з номером «13» на спині, швейцарець відповів на запитання присутніх представників ЗМІ.
- Адміре, що б ви сказали про свої думки, перебуваючи в стінах бази «Динамо»?
- Я можу сказати, що клуб справив на мене хороше враження. Відомо, що він знаменитий у всій Європі. Уже по тому, що я тут бачив, зокрема інфраструктурі, можу сказати, що це великий клуб із високими амбіціями, в якого велике майбутнє.
- Сьогодні п’ятниця, 13-те, ви собі взяли 13 номер. Він щось значить для вас? Ви забобонна людина?
- В обранні номера немає жодних збігів чи упереджень. Те, що сьогодні 13 число, для мене особливого значення не має.
- Чи вплинув на ваше рішення перейти до «Динамо» невдалий виступ «Цюриха» в чемпіонаті та Лізі Європи?
- Ні, моє рішення не має нічого спільного з невдалим виступом «Цюриха». Просто я побачив інтерес збоку «Динамо», і зрозумів, що це шанс для мене розвиватися надалі.
- «Цюрих» грає з двома нападниками, збірні Швейцарії – з одним. Як вам зручніше – діяти самостійно на вістрі чи коли є поруч партнер?
- Я можу грати як єдиним нападником, так і вдвох із партнером. Але особисто для мене було б краще грати в парі.
- У матчі Ліги чемпіонів проти «Стандарда» ви не забили пенальті, після чого вже не підходили до 11-метрової позначки. Це обумовлено тим промахом?
- Ні, тим паче в тому ж матчі я забив переможний м’яч, і результат гри було вирішено. Гра є гра.
- Із ким радилися перед тим, як прийняти пропозицію «Динамо»? Якими словами вас проводжали до Києва?
- Незадовго до того, як я прийняв рішення про перехід, тренер казав, що «Динамо» – це хороший шанс. Я гравець національної збірної, у світлі чого для мене, перш за все, важлива практика. У футболі ніколи не знаєш, де будеш грати. «Динамо» цікавило мене як подальший крок у моїй кар’єрі.
- Що знали про український футбол?
- Звичайно, в першу чергу згадувалося ім’я Андрія Шевченка. Та й українські команди регулярно виступають у Лізі чемпіонів, тому нестачі в інформації про Україну та місцевий футбол не відчував.
- В одному з інтерв’ю ви казали, що ваш улюблений клуб – «Мілан». Не через Шевченка, випадково, і хто найбільше подобається?
- Справа в тому, що я зростав у тих місцях, і «Мілан» для мене рідний клуб. Я знаю багато гравців, які грали та грають у «Мілані». Тим паче приємно, що в цьому клубі грав і Андрій Шевченко.
- Чи пов’язує вас щось зі своєю історичною батьківщиною – Македонією?
- Так, звичайно, оскільки там живуть мій дядько та бабуся. Що стосується футболу, то я стежу за місцевим чемпіонатом. Мені це цікаво.
Інформаційний відділ ФК «Динамо» (Київ)