Оскільки його свято в лютому, найчастіше йому доводиться відзначати його на зборах, але в цьому році – через проблеми зі здоров'ям Олександр був змушений залишитися в Києві. Але, як говориться, немає лиха без добра, і динамівець може провести свій День народження в родинному колі та відзначити його з рідними, близькими та хорошими друзями, про що й розповів офіційному сайту «Динамо»:
- Зберу близьких людей у Києві, підемо до ресторану. Грандіозного свята не буде, просто повечеряємо.
- Яке оригінальне привітання можете пригадати?
- Так, дзвінків та смс уже отримав дуже багато. Привітала родина: дружина, донька Аліна тільки що принесла подарунок, було дуже приємно.
- У такому разі, який День народження запам'ятався найбільше з тих, що були?
- У дитинстві, напевно, кожне свято запам'ятовується. Коли був маленький, пам'ятаю, з великим нетерпінням чекав на День народження, запрошував друзів та щиро радів святковому торту, з особливим почуттям загадував бажання та задував свічки.
- Який подарунок вам хотілося би отримати в цьому році?
- Знаєте, для мене найголовніше, що цього разу я можу провести своє свято з родиною, можу бути поруч із дітьми та дружиною, а не далеко від них на зборі в іншій країні. Для мене це дуже цінно.
- Як до відсутності іменинника вдома ставляться ваші рідні та близькі?
- Нормально, з розумінням, адже знають особливості моєї роботи, яких не уникнути. Але в минулому році, пам'ятаю, незважаючи на те, що я був на зборі в Іспанії, дружина Таня знайшла спосіб мене привітати та надіслала гарний букет квітів прямо до готелю, де ми жили. Це було приємним сюрпризом, які часто любить підносити моя дружина.
- Як зазвичай вас вітають партнери по команді?
- Всі хлопці перед тренуванням підійдуть, привітають, обіймуть, побажають успіхів, здров’я. Артем Мілевський? Ми з ним добре товаришуємо, також вітаємо один одного, даруємо подарунки.
- Як часто бачитеся з батьками? Під час кожної відпуски намагаєтеся їздити до Росії?
- На жаль, їздити до них у гості можу не так часто, як хотілося би. Переважно, вони приїжджають до Києва. Все ж таки, в мене велика сім'я, й мені важкувато з маленькими дітьми вирушити в далекі подорожі.
- Як себе почуваєте? Коли плануєте приступити до тренувань?
- Дякую, зараз уже краще. У мене запалилися лімфовузли та вена. У суботу пройшов обстеження, зробив необхідні медичні процедури, поки продовжую лікуватися. Гадаю, із завтрашнього дня вже почну крутити велосипед та потихеньку бігати.
- Ще є ймовірність, що ви зможете приєднатися до партнерів на другому зборі?
- Якщо чесно, не знаю, все буде залежати від рішення лікарів та тренерського штабу. Будемо дивитися на моє самопочуття.
- Як оціните для себе минулий рік? Чи всього вдалося досягти? Які найяскравіші враження залишилися?
- Не сказав би, що він був занадто яскравим, півроку я провів у оренді в Дніпропетровську. З «Дніпром» грав у груповому етапі Ліги Європи, куди команда пробилася після семирічної перерви, й посіли перше місце у групі. Для мене це було хорошим досвідом, і від цього періоду залишилися чудові враження.
- Не можна не згадати й участь у Євро-2012. Чи хотілося якомога довше залишатися на турнірі?
- Звичайно. А також мені особисто хотілося би зіграти більше часу, але це вирішує головний тренер. Загалом, приємно, що я був учасником Євро-2012.
- Англійський журнал World Soccer у лютневому номері опублікував рейтинг найкращих виконавців штрафних ударів, в якому ви на високому, другому місці...
- Дуже приємно, що я потрапив до числа лідерів за цим показником. Звичайно, хотілося би посісти перше місце, буду до цього прагнути в майбутньому та працювати ще більше.
- Розкажіть, як часто тренуєте штрафні удари, скільки часу приділяєте цьому на тренуваннях?
- Раніше я, дійсно, дуже багато працював над цим. За Сьоміна в «Динамо» та «Локомотиві» міг відпрацьовувати штрафні удари, у той час як команда проводила звичайне тренування. Бувало, що близько години бив по воротах із різних позицій. Але раз на тиждень Юрій Павлович робив для мене індивідуальне тренування. А ось зараз нечасто треную стандарти.
- Чи брали у цьому плані з когось приклад в юному віці? Запозичили техніку чи у вас своя, унікальна?
- Ні, ні з кого не брав приклад. Не приховую, що мені подобалося, як виконує штрафні удари бразилець Роберто Карлос. Мені також дуже подобається забивати з дальньої дистанції, і не лише після стандартів, але й звичайні голи. І ніколи не втомлююся повторювати, що поставив мені техніку та зробив із мене футболіста батько.
- Як працюється з Олегом Блохіним? Він різний у збірній та «Динамо»?
- Звичайно, різний, та й сам тренерський процес відрізняється. У збірній ми збиралися на три-чотири дні, тиждень максимум, а в клубі він працює з колективом постійно. Підготовка зовсім інша на зборах. Гра не змінюється, а ось тренувальний процес – безперечно.
- Які цілі ставите перед собою на майбутнє? Чого хочете досягти з «Динамо»?
- У мене ще рік контракту з командою. Буду робити все можливе, все, що в моїх силах, щоб допомагати цьому клубу. Він для мене рідний, я провів тут 10 років, і я буду продовжувати робити все можливе, щоб допомогти «Динамо» досягати великих успіхів. Якщо президент вважатиме за потрібне продовжити зі мною контракт, будемо розмовляти на цю тему.
- Ви брали участь у запуску оновленої версії офіційного сайту в минулому році. Днями у нас запустилася англомовна версія...
- Нинішня, оновлена версія мені дуже подобається. Добре, що з 1-го лютого запустилася англійська версія, бажаю, щоб вона розвивалася, а в майбутньому з'явилися версії нашого офіційного веб-порталу й на інших мовах, щоб про київське «Динамо» люди знали в різних куточках земної кулі!
