- Олександре Олексійовичу, десять років тому ви тренували «Актобе» – єдиний іноземний клуб у вашій кар'єрі. Як так склалося, що ви вирушили до Казахстану?
- Все сталося дуже просто. Мені подзвонив керівник «Актобе», сказав, що вони наводили довідки й запрошують мене на роботу. У той час у мене був непростий період і, справді, мені краще було виїхати з України. Я із задоволенням прийняв цю пропозицію та вирушив до команди, де були молоді керівники, одним із яких був президент клубу Архимед Бегежанович Мухамбетов – нинішній губернатор Актюбінської області. У той час якраз завершувалося будівництво нового стадіону, а нам протягом двох-трьох років необхідно було створити команду, яка могла би боротися за вихід до єврокубків та посісти призове місце.
- Як вам працювалося в «Актобе» й чого вдалося досягти?
- Переглянувши склад та порадившись із помічником, ми дійшли висновку, що команду потрібно укомплектувати кваліфікованими гравцями ще відсотків на 55-60, щоб вирішувати ті завдання, які перед нами поставило керівництво. До речі, помічником у мене тоді був Равіль Рамазанов, який, до слова, за кілька років привів «Актобе» до чемпіонського титулу. Тому я звернувся за допомогою до тих футболістів, яких знав по роботі в Україні. У результаті ми отримали солідне підсилення в особі Беженара, Кривенцова та Митрофанова. Решту хлопців ми взяли з Казахстану, але з російськими паспортами. Завдяки такому «союзу» футболістів, які, на мій погляд, перебували в самому розквіті сил, нам вдалося гідно виступити в чемпіонаті.
Першість ми завершили на п'ятому рядку. З одного боку, не посівши третє місце, ми не виконали завдання керівництва, але з іншого – нам ніхто й не казав у першому ж сезоні виграти «бронзу». Чесно кажучи, за чотири тури до кінця чемпіонату ми реально претендували на третю сходинку. Але специфіка казахстанського футболу така, що, як мені сказали, «не поспішайте, ваша черга ще не прийшла».
- Розкажіть про місцевий клімат?
- Там не вистачає озону (сміється). З іншого боку, країна дуже цікава. Але щоб її зрозуміти, потрібно просто сісти та приїхати з Актобе до Семипалатинська чи, приміром, Усть-Каменогорська. Повірте мені, отримаєте повне уявлення, що це таке й із чим його їдять. Особливо коли повернетеся назад.
- Яка специфіка роботи тренера в Казахстані?
- Будується все на тому, якої якості в тебе легіонери. Практично всі команди в Казахстані – муніципальні. Керуються вони очільниками міста чи області, як у Росії. Коли «Актобе» тренував Володимир Муханов, то в команді переважно грали російські футболісти. Вони ставали чемпіонами Казахстану й навіть змогли наробити галасу в Лізі чемпіонів, пройшовши два кваліфікаційні раунди. Але не більше того. Робляться певні кроки у розвитку інфраструктури та дитячо-юнацького футболу. Запрошуються іноземні фахівці – голландці та німці. Вони йдуть шляхом, який, свого часу, подолали і Японія з Південною Кореєю.
- Якщо не секрет, чому залишили клуб?
- Причина була суто побутовою. Я змушений був виїхати, тому що в моїй родині ледь не сталося лихо – нас пограбували, і при цьому постраждала дружина. Звичайно, я більше не міг залишати її одну. Залишився в Україні. Григорій Михайлович Суркіс запропонував мені очолити комітет збірних, і я прийняв цю пропозицію.
- Чи спілкуєтеся з кимось із «Актобе»? Чи працює в клубі ще хтось із тих часів?
- Донедавна підтримував стосунки з Равілем Рамазановим та його дружиною, але в останній рік ми втратили зв'язок. Знаю, що він виїжджав із Казахстану й повертався, але щось там не складалося з роботою.
- Чого ви чекаєте від поєдинку «Актобе» – «Динамо»?
- Гадаю, що не стану першовідкривачем Америки, якщо скажу, що «Актобе» повністю закриється на своїй половині поля й буде оборонятися в десять людей. Не знаю, чи буде у них грати Сергій Давидов – футболіст дуже досвідчений, швидкий та вибуховий. Це єдина креативна фігура, на яку динамівцям варто звернути увагу. Вважаю, вони й самі це знають. Загалом-то «Актобе» намагається тримати м'яча, використовує дрібний та середній пас. Повторюся, не думаю, що будуть якісь сюрпризи. Тим паче результати свідчять, що, за казахстанськими мірками, команда міцна й знає, що таке ігрова дисципліна. «Динамо» має бути готовим до цього.
- Ваш прогноз на матч?
- Я вірю в перемогу «Динамо»!
www.fcdynamo.kiev.ua
