- Те, що сталося сьогодні в матчі плей-оф Еліт-ліги в Маріуполі, я би назвав черговим суддівським «шедевром». Навіть якщо не брати до уваги важливість гри, надмірну мотивацію суперників, повну віддачу з боку обох команд, деякі моменти не просто дивують, а просто дивишся і не віриш, що таке взагалі можливо...
Швидка атака, наш провідний гравець, найкращий бомбардир команди Матвій Пономаренко обводить суперника, який грає проти нього в підкаті – звичайний ігровий момент. При цьому арбітр знаходиться поруч. Навіть якщо з боку захисника не було порушення, а воно було стовідсотковим, наш гравець, упавши на газон, не апелював, не вимагав призначити штрафний удар, він просто біг уперед на максимальній швидкості. При цьому арбітр без докорів сумління дістає з кишені другу для Матвія жовту картку і вилучає його з поля.
Хлопця шкода, він ридав. Так ламається психіка. У гравця може взагалі з'явиться боязнь грати на випередження, грати до останнього. Ось такі «ведмежі» послуги роблять нам арбітри. І тепер наш гравець повинен чекати і дивитися матч із трибун... Психологія так підривається, вбивається особистість футболіста. І таких моментів зібралося чимало. Куди дивиться наш суддівський комітет?!
Після такого юний футболіст може зламатися психічно, почати грати тільки назад, до своїх воріт. А ми наполягаємо на тому, аби наші атакувальні гравці, навпаки, загострювали, «тиснули» на оборону, грали на межі фолу. Форвард і повинен бути таким - злим, агресивним.
Неправильно, коли на розвиток футболістів впливають такі люди. У мене таке відчуття, що цей арбітр уперше обслуговував такий матч. Це ж Еліт-ліга, стикові ігри, рівень суддівства має відповідати. Скільки разів я звертався до відповідних комітетів УАФ, відправляв відеозаписи. Відповідь завжди одна: «Це молоді судді, вони теж вчаться». Та чи не занадто дорогою ціною ми платимо за їхнє навчання?!
Уже вкотре ми вимагаємо від суддівського комітету вжити екстрених заходів і вивести суддівство матчів Еліт-ліги на той рівень, який повинен відповідати цьому змаганню.
