У фінальних турнірах ДЮФЛ, що проходили в Нікополі та Саках наприкінці червня – початку липня, динамівські команди вибороли одне перше, два третіх та одне п’яте місця. Підбив підсумки виступів старший тренера ДЮФШ «Динамо» ім. Валерія Лобановського Олександр Іщенко:
- На тренерській нараді ми визнали підсумки виступу наших команд у фінальній частині ДЮФЛ незадовільними, оскільки в порівнянні з минулим роком зроблено крок назад. Проведені зауваження, а незабаром відбудеться серйозна розмова з президентом клубу, в ході якої я маю намір жорстко поставити питання стосовно двох, а то й трьох тренерів, які, за моїм глибоким переконанням, не відповідають рівню школи «Динамо».
Що стосується самих фіналів, я був присутнім на матчах старших груп у Нікополі. Інформація, яка в мене була до цього й думки фахівців, які переглядали ці команди впродовж усього року, підтвердилися. Якщо рівна в усіх лініях команда 1995-го року народження змогла показати хороший, змістовний футбол, то команда 1994-го року народження, маючи цікаву й перспективну лінію атаки, не реалізувала свій потенціал і не потрапила навіть до півфіналу. Втім, на це були об’єктивні причини. В цілому, в нас є багато матеріалу для роботи. Проаналізувавши підсумки, я озвучив концепцію розвитку ДЮФШ, за якою ми будемо працювати і рухатися вперед у ногу з сучасними вимогами футболу.
- У чому полягали основні труднощі в досягненні результату?
- Головна складність була навіть не в кадрових проблемах, а у стані полів. У Нікополі воно не підлягає жодній критиці. Це були не поля, а «вигін». На них показати творчий футбол із великою кількістю забитих м’ячів, що команда практикувала впродовж двох останніх років, було просто неможливо. Залиті водою, брудні, вони просто спрощували завдання командам, які грають за принципом «бий-біжи», чи на руйнування. Тому на першому місці стояла атлетична підготовка й морально-вольові якості. У таких умовах наша група атаки була позбавлена конструктивізму й комбінаційної гри в середній лінії. Також проявилася проблема реалізації гольових моментів і тактичної грамотності.
- Які основні положення вашої концепції роботи та плани на майбутнє?
- По-перше, необхідно відмовитися від схеми 4-5-1, попри те, що такий стиль гри використовує перша команда й більшість клубів Прем’єр-ліги. Для ДЮФШ – це шлях у нікуди. В середині поля ми ховаємо гравців без швидкості, вплутуємося в позиційну гру поперек і назад. Від цього потрібно відмовлятися. Тепер команди 1997 та 1998 р.н. будуть планувати свій тренувальний процес з установкою на гру за схемою 4-3-3, а команди 1995 та 1994 р.н. – за схемою 4-4-2. Це не інформація до роздуму для тренерів, а керівництво до дії. А то зараз, окрім групи 1994 р.н., у нас немає жодного швидкісного, атлетичного центрфорварда таранного типу. Гра із запорізьким «Металургом» оголила проблеми в обороні, яка була просто відсутня, як така. Виникає питання: як же ми комплектували команду впродовж шістьох років? Чому у складі суперників є гравці краще за наших? Також немає центральних півзахисників. Загалом, будемо перебудовувати цю роботу в потрібному напрямі.
- Чи очікуються які-небудь зміни у тренерському складі?
- У нас з’явилися два тренери з техніки – Костюк і Семенов, вони працюють за чіткою програмою, до якої входять базові елементи. Також збільшена селекція до трьох людей, хоча в ідеалі потрібно п’ять для можливості ширшого перегляду футболістів. Крім того, ми активно співпрацюємо з регіонами й робимо все можливе, щоб кількість дітей, які приходять на перегляд до школи під час набору, збільшувалася. Окрім цього, вводимо у школі посаду тренера з легкої атлетики. Дітям потрібно ставити техніку бігу, особливо в молодших вікових групах, а це має робити фахівець. І, звичайно, хотілося б мати тренера з акробатики. Вміння падати, перекидатися, приземлятися після зіткнень – важливий елемент футболу. Якщо все вдасться реалізувати, це дозволить нам вийти на більш високий рівень.
Інформаційний відділ ФК «Динамо» (Київ)
