Продовжуючи серію матеріалів, присвячених підбиттю підсумків виступу «Динамо» в першій половині сезону, ми попросили прокоментувати гру півзахисників команди екс-динамівця Олександра Хацкевича.
- Виступи «Динамо» можна розділити на дві частини – чемпіонат та Ліга чемпіонів. І якщо у внутрішній першості все складалося добре, то на євроарені – не дуже. Безумовно, у «Динамо» були складні суперники, але, наприклад, після матчу з «Інтером», коли ми за три останні хвилини пропустили два м'ячі, оговтатися було дуже важко, незважаючи на те, що попереду були ще два матчі. В цілому, звичайно, нема чого приховувати, єврокубковий сезон склався для «Динамо» невдало.
Що ж до безпосередньо півзахисту, то це дуже важлива ланка. Недаремно говорять: покажіть мені ваш півзахист, і я скажу, яка у вас команда. На мій погляд, цій лінії в першій частині сезону не вистачало креативності. Вона була надійною та більш орієнтованою на захист. Було мало гострих, хитрих передач, бракувало такого гравця, як Калитвинцев або Белькевич, здатних віддати останній пас із глибини поля. Така моя думка.
- Із приходом до «Динамо» Валерія Газзаєва змінилася схема гри команди. Як це позначилося на півзахисті?
- Так, погоджуюся. Якщо за Сьоміна минулого року команда сповідувала більш комбінаційний футбол, то Валерій Газаєв більше уваги приділяє грі на флангах – тому, що раніше було головною рисою київського «Динамо». Хоча той же Єременко – дуже технічний, перспективний футболіст. Так, молодий, і тому не завжди грає стабільно, але це виправляється. Плюс Олег Гусєв добре виглядав, особливо на початку чемпіонату. Але після травми йому був потрібен час, щоб набрати форму.
- Останнім часом Олег діє не по всьому флангу, а більше в нападі та півзахисті. Як вважаєте, у такій ролі він проявляє себе краще?
- Він може добре працювати як по всьому флангу, що він демонстрував упродовж попередніх сезонів, так і попереду. Зараз він справді більше грає з акцентом на атаку, потрібні навики для цього в нього є. В Олега добре виходить – він і сам забиває, і передач віддає достатньо багато. І нехай вони не завжди знаходять свого адресата, але його активність на фланзі очевидна, і вона достатньо висока.
- Цього сезону після важкої травми повернувся на поле Тарас Михалик, і якщо за Сьоміна він більше грав у центрі захисту, то тепер зайняв місце опорного півзахисника…
- Дії Тараса завжди відрізняються стабільністю, надійністю і, природно, акцентом на оборону. Від нього навряд чи варто чекати першого гострого пасу, який би відрізав велику групу гравців суперника. Можливо, він ним і володіє, але нечасто ризикує віддавати такі передачі, більше піклуючись про надійність. Можливо, така тренерська установка.
- Як оціните гру номінального півзахисника Юссуфа в центрі оборони? Адже йому не звикати грати на цьому місці…
- Юссуф показав, особливо в останніх іграх, що на тій позиції, куди його свого часу пересунув Сьомін, він діє надійно. Плюс у нього вже є досвід, що дозволяє йому бути холоднокровним. Айїла не позбавляється від м'яча просто так, він знає, коли його краще зберегти, коли розпочати атаку, а коли зіграти простіше.
- На позицію в центрі поля повернувся Мілош Нінкович. Як вважаєте, тут він проявляє себе краще, ніж на флангах?
- Я пам'ятаю, коли Мілош тільки прийшов до «Динамо», він був більше центральним гравцем. Напевно, це той футболіст, від якого в даний момент має виходити більше гостроти, більше передач на нападників. Плюс, у нього достатньо хороша техніка й бачення поля. Тільки не завжди його вистачає на всі 90 хвилин гри.
- На одній і тій же позиції вже півтора роки грає Огнєн Вукоєвич. Схоже, він справді став незамінним?
- Позиція опорного півзахисника, як говориться, справді його місце. Тут він діє й у «Динамо», і в збірній Хорватії, є тим «хвилерізом», в який розбиваються багато атак суперника. Огнєн справді тримає центр поля під своїм контролем.
- Тіберіу Гіоане часто виходить на поле з лавки запасних. На якій ділянці поля він почуває себе найкраще?
- Тібі – хороший, кваліфікований футболіст, який може діяти на будь-якій позиції. Ще тоді, коли я був у «Динамо», пам'ятаю, він міг і зліва зіграти крайнього захисника, і центрального бека. Отже це дуже різноплановий футболіст.
- Він нерідко забиває, що, напевно, є важливим показником для півзахисника. Чому тоді, на ваш погляд, він нечасто з'являється в основному складі?
- Можливо, це тактична хитрість тренера – мати в запасі такого футболіста, який у будь-який момент підсилить гру команди в атаці. Адже на полі не можуть грати всі, хто є в команді. Свого часу таким джокером був Євтушенко, який, виходячи на заміну, забивав майже в кожній грі.
- Які, на вашу думку, перспективи у молодих півзахисників Гармаша та Петрова? Вони зможуть витримати конкуренцію з досвідченими хлопцями?
- Безумовно, добре, що з'являються свої вихованці. А конкуренція ще ніколи не заважала. Те, що хлопці талановиті і вже залучаються до роботи з першою командою, говорить про те, що перспектива в них непогана. Але все одно вони мають терпіти та чекати на свій шанс, щоб потім ним скористатися.
- Який матч вам найбільше запам'ятався?
- Напевно, з «Шахтарем», коли «Динамо» виграло 3:0. Я якраз був на стадіоні і пам'ятаю, що початок для нас складався не найкращим чином. У перші 20 хвилин було важко, але потім команда переламала хід подій і продемонструвала достатньо хороший футбол. А головне – досягла позитивного результату.
Світлана Полякова, Інформаційний відділ ФК «Динамо» (Київ)
