- Напевно, ми забули взяти із собою ковзани. Ми знали, що тут таке поле, але все ж воно занадто специфічне. Після матчу я відразу сказав хлопцям забути рахунок. Які до них можуть бути претензії по грі? Всі віддавалися та билися до останнього. Коли пропускали перший м'яч, послизнувся воротар, коли другий – лівий захисник. Оборонятися на такому полі завжди легше. Ми гадали, що найгірший газон у Львові, але Луганськ його перевершив. Просто жах.
- Калитвинцева не взяли із собою саме з цієї причини?
- Звичайно! Навіщо нам ризикувати здоров'ям футболіста? Поїхав той, хто може. Звична річ, неприємно програвати, але все ще попереду: доволі важкий календар у «Зорі» та в нас хороші ігри. Поки ми залишаємося на другому місці, але не припиняємо боротьбу за те, щоб піднятися вище.
- У другому таймі Ви ризикнули, перейшовши на гру в три захисники. Що мало статися, щоб цей ризик виправдав себе?
- Ми мали перевагу з хвилини 20-ї. Поки пристосовувалися до поля, вже програвали 2:0. Далі грати в чотири захисники сенсу вже не було. Словом, ми отримали по два м'ячі, як граючи в 4 захисники, так і в 3. А свої моменти не забили. Але нічого страшного, головне, що всі хлопці живі-здорові. А результат... Його ми забули, вже коли вийшли з роздягальні.
