- За полем було холодно, а на полі - гаряче. Насправді була дуже динамічна і класна гра з боку обох команд. Десь нам не пощастило, особливо якщо врахувати дві штанги... Але, як то кажуть, без везіння у футболі нікуди. Але хлопці молодці, адже, навіть граючи вдесятьох, вони йшли в атаку і створювали чудові моменти. Жодних питань у мене до них не виникає.
- Якою була ситуація з кадрами, адже в заявці на матч виявилося лише шість запасних, та й то хлопці з команди 19-річних?
- Іван Трубочкін отримав пошкодження в товариському матчі за молодіжну збірну України і його здоров'ям ми вирішили не ризикувати. Віталій Буяльський вибув до кінця року - у нього проблеми з паховими кільцями. А багато хлопців, які залучаються до ігор за різні збірні, провели вже достатньо ігор у поточному сезоні, тому у більш молодих футболістів з'являється шанс проявити себе. Для них це хороший досвід.
- Чи вистачає вміння цим молодим гравцям, щоб виступати на рівні молодіжної команди?
- Будемо відверті - поки ні. Фізіологію не обдуриш. Хлопцям потрібен час, а поки вони ще грають в юнацький футбол.
- Полегенько і Мілютін на цьому тижні провели два матчі. Напевно, з фізичної точки зору, для них це складно?
- Якщо брати до уваги різні чинники, то хлопці повинні звикати до такого графіка. Але на сьогоднішній день виступати на такому рівні їм ще важкувато.
- Що можна сказати про гру в обороні, адже останнім часом «Динамо» досить часто пропускає два м'ячі...
- Якщо у нас на полі основна четвірка захисників - Трубочкін, Братков, Акубардія і Ягодінскіс, то ми є, по-моєму, другою командою, яка пропустила менше за всіх м'ячів у чемпіонаті. Але в останніх матчах у нас постійно відбуваються зміни. Антон Братков не на своїй позиції грає, в грі з донецьким «Металургом» на поле вийшов Валерій Болденков, хлопець 1995-го року народження. Тому про якесь взаєморозуміння важко говорити. А взаєморозуміння для лінії оборони є дуже важливим моментом. У першому голі діяли невдало, та й у другому просто потрібно було вибити м'яч. Але все одно хлопцям потрібно набиратися досвіду...
- Наприкінці тайму, спостерігаючи за роботою рефері, ви іронічно посміхалися...
- Просто я не можу зрозуміти, з якої причини другу жовту картку отримав Алмейда. А все інше... Суддя бачить по-своєму, а ми - по-своєму.
