- Важко переоцінити роль Валерія Васильовича у футболі та в історії київського «Динамо». Зараз, маючи можливість спілкуватися з великим колом людей, я чую про те, що ті ж Карло Анчелотті, Марчелло Ліппі кажуть у своїх інтерв'ю про те, що вони створювали свої команди за образом і подобою команд Валерія Лобановського, використовували навички його роботи, схеми і моделі гри його команд. Тому ми сьогодні говоримо про великого тренера не тільки в Україні, а й в усьому світі. Такі турніри – це насамперед данина пам'яті чудовому, великому тренеру.
- Валерій Васильович був тренером-новатором. Як Ви вважаєте, зараз він так само був би зразком для молодих тренерів, таких як Зінедін Зідан чи Юрген Клопп, а його команда добивалася б успіхів у єврокубках?
- У Валерія Васильовича були свої особливості, свої погляди на деякі речі. Він завжди вважав, що присутність легіонерів у команді – це не дуже хороший знак. Тому йому б довелося перелаштовуватися. Але, думаю, він би знайшов потрібні слова, змінив якісь свої погляди, принципи. Він би змінився сам і, знову-таки, будучи новатором, він би це зробив досить швидко, знаходив би можливості для свого роду симбіозу. Наша команда була зібрана з гравців пострадянського простору, в ній крім українців грали представники Білорусі, Грузії. З одного боку, команда була інтернаціональною, але всі ми були вихідцями з однієї країни, приблизно однієї ментальності, тому нам було простіше. Зараз команди стали більш інтернаціональними, у них трохи інші відносини. Усе було б по-іншому. Але, думаю, для Валерія Васильовича і це не стало би проблемою.
Copyright © FC Dynamo Kyiv
