Після стількох невдач на міжнародній арені динамівці дуже хотіли перемоги над «Спартаком». Не будь-якою ціною, але докласти для успіху всіх зусиль був готовий кожен із футболістів. Воротар Олександр Шовковський у низці моментів команду виручив. А наприкінці матчу отримав від Сергія Реброва капітанську пов’язку.
- На сьогоднішній день, кінець січня, наша команда готова краще за суперника і в фізичному і в тактичному плані. Що буде далі – питання. До продовження виступів у єврокубках у «Спартака» є достатньо часу, аби підготуватись і показати гідний рівень гри. Те, що відбулось на полі цього вечора, не потрібно переоцінювати. Ми, вочевидь, більше хотіли перемогти. Ось і все. Хотіли показати себе з кращого боку і продемонструвати той футбол, за яким усі вже давно засумували в Києві. Та й загалом, ми приїхали в Ізраїль перемагати. Зроблено лише перший крок.
- Судячи з усього, в фіналі доведеться грати з «Шахтарем»…
- У донецькій команді в мене багато друзів. Тому буде не бій, а принципова гра. Але для цього обом клубам ще потрібно пробитись до фіналу.
- Наскільки комфортно тобі було грати із новим поєднанням захисників?
- Сьогодні вся команда зіграла здорово. Тактично, перш за все. Функціональний стан не у всіх оптимальний, але хлопці продемонстрували характер. Бувало, таку гру ми демонстрували на піку форми – в жовтні. Але аж ніяк не на початку підготовки до сезону.
- У «Динамо» змінився тренерський штаб. Отримуєш задоволення від роботи з новим наставниками?
- Ми працюємо, знаючи, що попереду нас очікує важкий сезон. Потрібно пройти певні труднощі, аби в підсумку отримати велику порцію радості після завершення турнірів, у яких беремо участь.
- За три тижні роботи Юрію Сьоміну вдалось згуртувати колектив?
- Кадри вирішують усе. Як на тренерському містку, так і на полі. У нас є тренер із іменем, до якого прислуховуються гравці. Не лише молодь, що природно, але і дорослі майстри із певним багажем досвіду. Нам потрібно забуту минулорічну осінь, попередньо проаналізувавши причини невдач і зробивши відповідні висновки. Підготовку до нового футбольного року слід розпочинати з чистого листка. Лише в такому випадку можливий ріст. Повторю фразу, яка мені імпонує: «Достоїнство будь-якої мети в тому, що вона ініціює рух». А рух у нашій справі – найголовніше. Важко виграти перший чемпіонат, а перемогти в другому – ще важче. Адже кожна команда вимірятиме свої сили по тобі, відповідним чином налаштовуватись. Можливо, у разі поразок почуття страху слід скерувати у правильне русло і з вигодою для себе використати.
- Що вдалось зробити у цьому напрямку Сьоміну?
- Футбол проста гра: віддав – відкрився.
- Якби ж усе було так просто…
- А ви подивіться, як ми контролювали м’яч. «Спартаку» було важко. Хоча, насправді, грати в простий футбол – завдання не з легких.
- Юрія Павловича цікавить думка його підопічних?
- Знаю, що в тренера були індивідуальні розмови з хлопцями. У тому числі і зі мною. Між нами відбулась досить позитивна розмова. Здалось, що Сьоміну небайдужа думка досвідченого гравця.
- Виходячи з власних спостережень, наскільки важливі для команди перемоги в контрольних матчах?
- Вони створюють сприятливий фон, підтверджують, що ви рухаємось у правильному напряму і сприяють адаптуватись до нових тренувань і навантажень. Важливо, аби на цьому етапі хлопці бачили плоди своєї праці. Тим приємніше перемогти «Мпартак», протистояння з яким у нас триває не один десяток років. Принциповими є і товариські поєдинки.
- Наскільки поєднується поставлене перед «Динамо» завдання перемогти в Кубку Першого каналу із головною метою – якісно підготуватись до другої половини сезону?
- У команди є глобальні і локальні завдання. Із кожним тренуванням, матчем і збором ми поступово наближаємось до остаточної мети.
- За єдине місце у воротах борються п’ятеро голкіперів. Неймовірна конкуренція…
- Тут справа не в кількості, нас може бути хоч десять. Є молоді хлопці, яким потрібен практичний осів. Для них важливо «зануритись» в атмосферу перої команди, побачити, як працюють гравці основного складу. Ми ж, у свою чергу повинні відчувати конкуренцію з боку молоді. Це нормальний тренувальний і життєвий процес. Будь-якому гавцю доведеться завершати кар’єру. Його місце повинен зайняти підготовлений резервіст.
- Минають сезони, а твоє місце на останньому рубежі не піддається сумнівам.
- Над цим не задумуюсь. Я лише намагаюсь виконувати вимоги тренерів. Можу сказати, що за інших рівних умов, у мене є серйозна перевага – досвід. Але, повторюсь, це за інших рівних умов.
- Сергія Краковський являється представником динамівської школи воротарів?
- Річ у тім, що в кожного тренера свій метод роботи, який може докорінно відрізнятись від поглядів його попередників. За кар’єру футболіст за звичай співпрацює із кількома тренерами і кожен із них привносить щось нового в його гру. Михайло Михайлов зробив для мене дуже багато. Завдяки цій людині я став тим, ким я зараз є. У Краковського ж інше бачення тренувального процесу. Хочу його того чи ні, під його методику я повинен підстроюватись. Вона докорінно відрізняється від роботи Михайлова. Усі питання знімуть наші результати.
- Розтлумач поняття «докорінно відрізняється».
- Зовсім інша система, акценти, навантаження, методи. Зараз, на перших зборах, ми більше уваги приділяємо силовим вправам. А з Михайлом Михайловим наша робота не завершилась. Сподіваюсь, вона продовжиться в збірній України.
