У середу ввечері бразильський півоборонець Алессандро уклав чотирирічний контракт з київським “Динамо”. Одразу після підписання договору динамівський новачок відвідав редакцію офіційного клубного сайту.
-Ще кілька місяців тому я міг тільки мріяти опинитися у такому великому клубі, - узяв слово Алессандро. – Тепер мої бажання збулися, але, чудово розумію, попереду дуже багато роботи. Отримати місце у стартовому складі не так уже й легко, його має довести на тренуваннях. Я до цього готовий.
-Алессандро, в Україні ти відомий за виступами у клубі “Фламенго”. Розкажи про свою кар’єру.
-У 13 років я потрапив до дитячої школи одного з найпопулярніших клубів штату Ріо – “Фламенго”. У його системі пройшов шлях до гравця першої команди, запрошувався до юнацької та молодіжної збірних Бразилії. У 19 років уклав свій перший професіональний контракт. Після кількох сезонів виступів, три місяці на засадах оренди провів у іншому відомому клубі країни – “Палмейрасі”. По закінченню терміну знову повернувся до “Фламенго”, де мене помітили селекціонери київського “Динамо”.
-Що тебе не влаштовувало у колишньому клубі?
-Керівництво не виконало взяті фінансові обов’язки, заборгувало мені певну суму грошей. Вирок суду був на моєму боці, після чого я став вільним агентом.
-З ким із відомих футболістів виступав у одній команді?
-Мій одноклубник Атирсон відомий у минулому за виступами в “Ювентусі”, нині кольори ”Парми” захищає Адріано. Не на останніх ролях футболісти Петкович, Еділсон, Вампета, Алекс…
-Якій позиції віддаєш перевагу на полі?
-Переважно дію на місці правого оборонця. Хоча у “Фламенго” тренери використовували й у півобороні.
-Гра кого з футболістів твого амплуа більш за все імпонує?
-Упевнено на правому фланзі діє парагваєць Арсе.
-Два роки тому тобою цікавилася “Перуджа”. Італійці були менш настійливими?
-Вони довго слідкували за мною, проводили якісь переговори. Але їх ціна не влаштувала президента “Фламенго”. На цьому все і закінчилося.
-Які були перші думки, коли отримав запрошення від “Динамо”?
-Мій новий клуб достатньо відомий у Бразилії. Насамперед, завдяки Андрію Шевченко, фотографії та інтерв’ю якого частенько публікуються у нашій пресі. Перед тим як виїжджати до Києва зателефонував Леандро, з яким раніше виступав за “Фламенго”. У нього в “Динамо” кар’єра не склалася, але спогади від клубу залишились позитивні. Він зазначив, що такої бази немає у жодного бразильського клубу, на рівні й усе інше. "Вирушай до Києва, не пожалкуєш", - таким було резюме співвітчизника.
-Ще з одним київським бразильцем Діого Ринконом встиг познайомитися?
-Звичайно. Я його знав ще за виступами в “Інтернаціоналє”. Діого чудовий хлопець, він дуже зрадів, коли дізнався, що я стану його одноклубником. Та й мені допомога співвітчизника на перших порах не завадить.
-Плануєш до Києва перевезти сім’ю?
-Моя дівчина Тетяна найближчим часом переїде до мене.
-Вона випадково немає українських коренів?
-Ні (сміється – прим.авт). Це ім’я дуже популярне у Бразилії і в штаті Ріо, звідки вона родом. Можливо, їй з таким ім’ям буде у Києві легше.
