Анатолій Коньков, який вивів команду на півфінальну гру з капітанською пов'язкою, розповів про протистояння «Динамо» і «Борусії» 35-річної давнини, а також запевнив, що нинішні матчі навряд поступляться минулим за напруженням пристрастей.
- Анатолію Дмитровичу, іноді згадуєте ті битви з «Борусією» в 1977-му? Що запам'яталося найбільше?
- Так, часто згадую ті матчі. Вдома у важкому поєдинку нам вдалося перемогти з рахунком 1:0. На виїзді ми поступилися 0:2, але при тому, що гра складалася набагато легше, ніж у Києві. Ми поступилися не по грі, а за рахунок індивідуальних помилок футболістів.
- Чому ж не вдалося розвинути перевагу в першому матчі і втілити в голи в другому?
- Суперник! Нам протистояла дуже підготовлена і кваліфікована команда. Більшою мірою саме «Борусія» не дала нам розвинути перевагу і пробитися до фіналу. До того ж заробили необов'язковий пенальті. Повторюся, програли за рахунок власних помилок. А що стосується гри, то ми були однозначно сильніші.
- Відповідальність за результат також вплинула на команду?
- Не думаю, що ми тоді відчували якийсь психологічний тиск. Мені здається, що на той момент в Києві зібралася команда, якій було під силу вирішувати будь-які завдання.
- До вас, як до капітана, керівництво СРСР не зверталося з якимись пропозиціями, які могли, так би мовити, мотивувати команду?
- На той момент для нас керівництвом країни, прем'єр-міністром і президентом був Валерій Васильович Лобановський. Всі питання вирішував він. А інформацією про те, з ким він зустрічався, і які питання обговорював, я не володію.
- Додаткова мотивація тоді команді не була потрібна?
- У нас тоді був такий колектив і така атмосфера, що нам під силу було досягати чого завгодно.
- Як переживали ту поразку? Чи багато треба часу, щоб відійти від фіаско?
- В принципі відійти після невдачі вдалося швидко, а от переживали цей момент ми, звичайно, довго. І зараз пригадуються моменти з тих ігор.
- Наскільки сильно відрізнятимуться минулі матчі від майбутніх за напруженням пристрастей?
- Я не думаю, що за напруженням пристрастей будуть серйозні відмінності. А от що стосується інших речей, то це вже питання не до мене, а до головного тренера «Динамо» Юрія Сьоміна.
- Що можете сказати про «Борусію» і про німецький футбол в цілому?
- Це добротна команда, яка добре виступала в минулому сезоні в Бундеслізі. А що стосується футболу, то не варто висмикувати певні речі і обговорювати, що добре, а що погано. Футбол в наш час - єдиний організм.
- Як вважаєте, в четвертому кваліфікаційному раунді Ліги чемпіонів «Динамо» дістався найсильніший суперник з п'яти можливих?
- Не буду говорити про те, що суперник сильний чи слабкий, але скажу, що дістався непростий і дуже кваліфікований клуб, адже чемпіонат Німеччини - один з найсильніших у світі.
- Які шанси у «Динамо» на вихід в наступний етап?
- Буду вболівати за «Динамо»! Гороскопами та ворожінням не займаюся, але всіх своїх друзів і товаришів буду агітувати за те, щоб вони вболівали лише за «біло-синіх»! Побажаю столичному клубу удачі! Сподіваюся, що підопічним Юрія Сьоміна вдасться вийти переможцями з цього нелегкого протистояння!
Андрій Недбайло
